75-мм польова гармата FK 38

75-мм польова гармата FK 38 (нім. 7,5-cm-Feldkanone 38) — німецька 75-мм польова гармата періоду Другої світової війни, що використовувалася у війні вермахтом та в передвоєнні часи Збройними силами Бразилії. Гармата була розроблена на основі німецької 75-мм польової гармати leFK 18.

75-мм польова гармата FK 38
75-мм польова гармата FK 38 у бразильському музеї. 28 грудня 2012
75-мм польова гармата FK 38 у бразильському музеї. 28 грудня 2012
Тип польова гармата
Походження Третій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 1939—1945
Оператори Третій Рейх Третій Рейх
Бразилія Бразилія
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Friedrich Krupp AG
Розроблено 1938
Виробник Friedrich Krupp AG
Виготовлення 1939-1942
Виготовлена
кількість
144
Характеристики
Вага 1355—1860 кг
Довжина 4 740 мм
Довжина ствола 2 550 мм (34 калібри)
Ширина 1 890-3 800 мм
Висота 1 620 мм

Снаряд 75×397mm R
Вага снаряду 5,85-6,3 кг
Калібр 75 мм
Казенник поршневий затвор
Відбій противідкотний пристрій
Підвищення −5° до +45°
Траверс 50°
Темп вогню 8-10 постр/хв.
Дульна швидкість 605 м/с
Дальність вогню
Максимальна 11 500 м

Опис ред.

75-мм польова гармата FK 38 являла собою гармату, створену Круппом на замовлення Бразилії на основі 75-мм польової гармати FK 18 власної розробки та пізніше прийнятої на озброєння вермахту[1].

FK 38 мала сучасний дизайн, з дульним гальмом та розсувну станину, і стріляла унітарними боєприпасами. Це було значне покращення в порівнянні з її оригіналом — 7,5cm leFK 18, з більш ніж на 2000 м більшою дальністю стрільби та покращеним ходом, хоча система стала досить важкою і вже не вважалася легкою.

Гальмо відкату було вбудовано в люльку під стволом, а зворотна пружина розміщувалася над ним. Гармата мала довший ствол, ніж 75-мм гармата leFK 18 німецької армії, і в результаті максимальна дальність стрільби зросла з 9425 м до 11 508 м. Деякі екземпляри мали колеса з дерев'яними спицями та сталевими ободами й призначалися для буксирування кіньми. Інші були доповнені колесами з характерними литими спицями — двома «напівколесами» з шістьма спицями кожне, встановленими спиною до спини, але зміщеними, щоб отримати дванадцять спиць. Артилерійська система мала окремий лафет із відкатними лопатами на кінці кожної станини. Станини відкидалися приблизно на дві третини назад від гармати і могли бути складені вперед, щоб скоротити довжину гармати під час буксирування. В результаті буксирні гаки були встановлені в точці складання[1].

Артилерійська система розроблялася на бразильське замовлення, і до вересня 1938 року у Бразилію було поставлено 65 гармат. Тим часом, у Сухопутних військах вермахту 75-мм leFK 18 не здобув особливого успіху, оскільки гармата виявилася дуже дорогою у виготовленні та мала недостатню дальність стрільби, тому в 1942 році проєкт FK 38 був модифікований відповідно до вимог ОКГ і запущений у серійне виробництво для потреб власної артилерії. Гармати FK 38 частково замінили leFK 18 на фронті, хоча було виготовлено лише 80 екземплярів, тому він не став основною системою польової артилерії вермахту. За станом на 1945 рік в армії перебувало 26 одиниць цих гармат[1].

У день «Д» у ході висадки союзного морського десанту в Нормандії одна гармата FK 38 була захоплена на плацдармі «Юта», принаймні дві — на плацдармі «Голд» і, можливо, одна на плацдармі «Сорд»[1]..

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
Джерела

Посилання ред.

Бібліографія ред.

  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3(англ.)
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.