Мая, 20 Тельця

Мая розташована у верхньому правому куті карти.


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Телець
Пряме піднесення 03г 45х 49.6067с[1]
Схилення 24° 22′ 03.895″[1]
Видима величина (V) 3.871 [1]
Характеристики
Спектральний клас B8III [1]
показник кольору U−B -0.40
показник кольору B−V -0.07 [2]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 7.5±0.9 [1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 21.09 [1] мас/рік

за схиленням: -45.03 [1] мас/рік

Паралакс (π) 9.06 ± 1.03 мас
Відстань світлових років
парсек
Абсолютна величина (MV) -1.03
Подробиці
Маса 4 [3] M
Радіус 5.5 [3] R
Світність 660 [3] L
Ефективна температура 12600 [3]  K
lg g 3.5
Металічність [Fe/H] 1.10 Fe/H[4]
Обертання Vsin(i)=33 km/s [5]км/сек
Інші позначення
Мая, 20 Тельця, HR 1149, BD 23° 516, HD 23408, HIP 17573, SAO 76155, GC 4500, NSV 01279, WDS J03458+2422
Посилання
SIMBADдані для Maia

Координати: Карта зоряного неба 03г 45м 49.607с, +24° 22′ 03.895″

Мая[6] або Майя[7], також 20 Тельця (лат. Maia, 20 Tau) — блакитний гігант спектрального класу B8III, що розташована у зоряному скупченні Стожари, у сузір'ї Тельця. Це хімічно пекулярна, ртутно-манганова зоря.

За своєю яскравістю Мая четверта в Стожарах (після Альціони, Атласа та Електри). Її назва походить із грецької від Μαῖα. У грецькій міфології Мая була однією з семи дочок богів Атласа та Плейони. Зорі з відповідними назвами розташовані у тому ж скупченні.

Огляд ред.

Видима величина Маї становить 3,871m, тому побачити неозброєним оком можна лише на досить темному нічному небі. Її повна (болометрична) світність у 660 разів більша за сонячну, що дає оцінку її радіуса близько 5,5 сонячного та оцінку маси, яка більша за сонячну масу майже вчетверо. Розміри, маса та те, що максимум випромінювання припадає на ультрафіолетову ділянку спектру, свідчать, що зоря належить до блакитних гігантів[3]. Мая належить до групи зір, оточених туманністю Мая (також відома як NGC 1432), — це яскрава відбивна туманність[8], що розташована в межах розсіяного скупчення Плеяди.

Отто Струве вважав, що Мая є змінною зорею, але згодом було встановлено, що ніяких суттєвих змін її блиску не спостерігається[3].

Міфологія ред.

 
Зустріч богів на Олімпі: Гермес зі своєю матір'ю, Маєю.

Мая була найстаршою серед семи сестер, відомих як Плеяди. Її зґвалтував Зевс і вона понесла від нього сина Гермеса, який потім став богом-провісником. Плеяди добре видно на нічному небі поряд з Оріоном. Грецькі міфи повідомляють, що Мая та її сестри зазнали переслідувань цього велетенського мисливця й перетворилися на голубок, щоб урятуватися від нього[9].

Джерела ред.

  1. а б в г д е ж NAME MAIA -- Star in double system. SIMBAD. Université de Strasbourg/CNRS. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 11 червня 2010.
  2. Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewski, W. Z. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars (PDF). Comm. Lunar Plan. Lab., 4. Bibcode:1966CoLPL...4...99J. Процитовано 11 червня 2010.
  3. а б в г д е Jim Kaler. MAIA (20 Tauri). University of Illinois. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 11 червня 2010.
  4. Heacox, W. D. (1979). Chemical abundances in Hg-Mn stars (PDF). Astrophysical Journal Supplement Series. vol. 41: 675—688. Bibcode:1979ApJS...41..675H. doi:10.1086/190637. Процитовано 10 червня 2010.
  5. Royer, F.; Grenier, S.; Baylac, M.-O.; Gómez, A. E.; Zorec, J. (2002). Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i in the northern hemisphere (PDF). Astronomy and Astrophysics. 393: 897—911. Bibcode:2002A&A...393..897R. doi:10.1051/0004-6361:20020943. Процитовано 10 червня 2010.
  6. Нова редакція українського правопису 2019
  7. Українське небо 2: Студії над історією астрономії в Україні Сторінка 109 Олег Петрук 2016
  8. SEDS Students for the Exploration and Development of Space. NGC 1432. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 11 червня 2010.
  9. Гесіод, Роботи і дні 619ff.

Посилання ред.