1174 в Україні
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 18 вересня 2023.
1174 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1174 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1174 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1174 року.
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: |
Інші події 1174 Список років в Україні | ||||
Події ред.
- 12 липня — перша письмова згадка про місто Полтава[1] — у Іпатіївському літописі описано укріплення на ріці Лтаві:
«на Петров день», Ігор Святославич, переслідуючи орди половецьких ханів Кобяка і Кончака, «переїхав Въросколь оу Лтави» і рушив у напрямку Переяслава, де дружина Ігоря завдала поразки половцям[2].
- Луцький князь Ярослав II Ізяславич (бл. 1132 — †1180), що з 1173 року сидів на великокняжому престолі у Києві наклав велику контрибуцію на населення, за що був вигнаний звідти, тому повернувся до Луцька[3].
- березень — Чернігівський князь Святослав Всеволодович (після 1116—1194) захопив Київ, але одразу ж повернувся в Чернігів, щоб і далі правити Чернігівським князівством.
- квітень — Ростиславичі відновили на київському престолі смоленського князя Романа Ростиславича (бл. 1130-их — 1180)[4], який правив на київському престолі до 1176 року.
Особи ред.
Призначено, звільнено ред.
- Київський престол зайняв смоленський князь Роман Ростиславич[4], який був Великим київським князем до 1176 року.
Народились ред.
Померли ред.
Засновані, створені ред.
Зникли, скасовані ред.
Видання, твори ред.
Пам'ятні дати та ювілеї ред.
- 300 років з часу (874 рік):
- другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії[5][6]
- 150 років з часу (1024 рік):
- жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях[7].
- 75 років з часу (1099 рік):
- битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі[8].
- 50 років з часу (1124 рік):
- поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
- 25 років з часу (1149 рік):
- захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким[9][10][11] у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років[12][13].
Міст, установ та організацій ред.
Видатних особистостей ред.
Народження ред.
- 150 років з часу (1024 рік):
- народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)[16].
- народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)[17]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)[17]. (пом.. 1078).
- 100 років з часу (1074 рік):
- народження Анастасі́ї Яропо́лківни[18]) — доньки волинського князя Ярополка Ізяславича й Кунігунди фон Орламюнде, дружини мінського князя Гліба Всеславича. (пом.. 1158).
Смерті ред.
- 125 років з часу (1049 рік):
- смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
- 100 років з часу (1074 рік):
- смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
- 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
- 75 років з часу (1099 рік):
- 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича"[19].
- 50 років з часу (1124 рік):
- 28 лютого — смерті Василька Ростиславича[20]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
- 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1174) та перемиського (1092—1174) з династії Рюриковичів.
Примітки ред.
- ↑ Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр) . Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ [6682 (1174)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Котляр М. Ярослав Ізяславич [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 759. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ а б Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- ↑ О. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
- ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
- ↑ ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
- ↑ князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
- ↑ Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
- ↑ Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Літопис руський. Роки 1174-1151. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
- ↑ Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (uk-UA) . 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
- ↑ Назаренко А.В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX-XII вв. — Москва : Языки русской культуры, 2001. — С. 526-527. — ISBN 5-7859-0085-8.
- ↑ Мстислав Святополкович (князь владимиро-волынский). Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38
