Вікіпедія

1-ша македонсько-косовська пролетарська ударна бригада

збройне формування Югославії

1-ша Македонсько-косовська пролетарська ударна бригада (сербохорв. Prva makedonsko-kosovska udarna brigada / Прва македонско-косовска ударна бригада, мак. Прва македонско-косовска ударна бригада) — військове формування Народно-визвольної армії Югославії, яке брало участь у Народно-визвольній війні Югославії. Воювало на території Македонії і частини Болгарії.

1-ша македонсько-косовська пролетарська ударна бригада
Пам'ятник солдатам 1-ї Македонсько-косовської пролетарської ударної бригади в селі Белчишта
Країна  Югославія
Тип піхота
Чисельність 700 чоловік
Війни/битви
Нагороди

Орден Народного Героя (Югославія) Орден Національного визволення

Історія ред.

Формування, утворене 11 листопада 1943 в селі Сливово, складалося спочатку з чотирьох батальйонів: батальйону імені Мірче Ацева, Кичевського батальйону, 1-го Косовсько-метохійського батальйону імені Раміза Садіку і 2-го Косовсько-метохійського батальйону імені Боро Вукмировича. Чисельність бригади становила 700 осіб, у її складі службу несли серби (становили переважну більшість[1]), македонці, албанці, чорногорці, словенці, болгари, італійці, а пізніше навіть і росіяни.

Першим командиром бригади став Петар Брайович, а політруком — Міта Мілкович. Перші битви проти німецько-албанських частин у Галичиці і Моглені, як і битви проти болгарських напіввійськових і військових загонів у Крушеві, Ресені і Охриді, почалися в ніч із 5 на 6 грудня 1943. У Германі 11 грудня до бригади приєднався батальйон імені Стіва Наумова, а у Фущанах 18 грудня один із батальйонів перейшов у 2-гу Македонську ударну бригаду.

1-ша Македонсько-косовська бригада брала участь у так званому Лютневому поході на початку 1944 протяжністю 300 км. Поблизу села Богомила бригаду оточили об'єднані сили армії, поліції і протипартизанських загонів, лише деякі малі групи партизанів зуміли врятуватися. Поблизу Брегалниці була також розбита 2-га Македонсько-косовська ударна бригада, жертви становили не менш ніж 1500 чоловік в обох бригадах[1].

У Долно-Родиво 12 квітня вцілілі залишки бригади розділилися на групу македонських і групу албанських батальйонів, обійшовши Деборцу і продовжуючи бої проти болгар і німців із 29 квітня по 5 травня 1944 в районі Охрида і Кичево. З 8 травня по 4 червня на заході Вардарської Македонії відбувся Весняний наступ македонців, у результаті якого група македонських батальйонів не тільки далеко просунулася, а й об'єдналася в 1-шу Македонську ударну бригаду, а Косовсько-метохійська група з'єдналася 28 червня в нову 1-шу Косовсько-метохійську ударну бригаду [2] .

За бойові успіхи бригада отримала почесне звання пролетарської і була нагороджена орденами Народного героя, Народного визволення і Братерства та єдності [3] [4]. Численні військовослужбовці були нагороджені орденами і медалями, деякі отримали звання Народних героїв Югославії.

Відомі військовослужбовці ред.

  • Петар Брайович — командир (до червня 1944)
  • Чеде Філіповський — заступник командира (до червня 1944) [5]
  • Міта Мілкович — політкомісар (до червня 1944)
  • Нікола Тодоровський — політкомісар
  • Славко Лумбарковський — заступник політкомісарів
  • Жаміла Колономос — заступник політкомісарів
  • Вера Ацева — заступник політкомісарів (до січня 1944)
  • Мітар Радусинович — заступник політрука (з січня по червень 1944)
  • Джевдет Дода — командир 1-го батальйону
  • Мірко Арсенійович — політкомісар 1-го батальйону імені Раміза Садіку, пізніше політрук 2-го батальйону імені Боро Вукмировича
  • Дара Драгішич — заступник політкомісара (пізніше комісар) 2-го батальйону
  • Драгутин Джорджевич — заступник командира батальйону, пізніше командир батальйону
  • Ілля Йовановський — заступник командира батальйону
  • Міхо Михайловський — заступник командира батальйону
  • Борис Алексовський — політкомісар батальйону
  • Стоїлко Іванов — заступник політкомісарів батальйону
  • Гьоре Дамевський — помічник політкомісарів батальйону
  • Димитр Берберовський — військовий керівник
  • Мілош Гилич — політкомісар групи косовсько-метохійських батальйонів
  • Кемал Сейфуль — член політвідділу
  • Манчу Матако — командир Прилепської роти
  • Урош Булатович — командир роти
  • Атанас Забазновський — боєць, кулеметник
  • Златко Михайловський — боєць (пістолет-кулемет)
  • Ілля Топаловський
  • Моріц Романо
  • Наджі Саліх
  • Злата Стругар
  • Даниця Стругар

Галерея ред.

  •  
    Утворення батальйону ім. Мірче Ацева 22 серпня 1943 на горі слави
  •  
    Формування 1-ї Македонсько-косовської бригади 11 листопада 1943 в селі Сливово
  •  
    Солдати 1-ї Македонсько-косовської бригади на горі Караорман
  •  
    1-ша Македонсько-косовська бригада під час лютневого походу 1944 року
  •  
    1-ша Македонсько-косовська бригада під час лютневого походу 1944 року

Примітки ред.

  1. ↑ а б Мичев, Добрин. Партизанското движение във Вардарска Македония, 1941-1944. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 24 травня 2020.
  2. ↑ Македонска енциклопедија, МАНУ, Скопие, 2009, стр. 1210
  3. ↑ Војна енциклопедија, Београд 1975. година
  4. ↑ Народни хероји Југославије, Младост, Београд, 1975. година
  5. ↑ Македонска Војска 1944-1945-Марјан Димитријевски. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2022.

Література ред.

  • Војна енціклопедіја, Београд, 1975. година
  • Народні херојі Југославіје, "Младост" Београд, 1975. година
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=1-ша_македонсько-косовська_пролетарська_ударна_бригада&oldid=40688159