丫

【丫】 — китайський ієрогліф. Дуже рідко використовується на письмі в японській мові.

丫
Юнікод	U+4E2B

Значення

1. роздвоєння.

   1) розвилка.

   2) роздвоєна гілка.

   3) виделка

2. хвіст (зачіска).

Ключ: 2 (丨 + 2); Кількість рисок: 3.
Введення ієрогліфа методом цанзє: 金中 (CL), XX金中 (XXCL); Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 8020₀. .

Прочитання

Китайська
Мандаринська мова				Кантонська мова
чжуїнь	піньїнь	Вейд-Джайлз	кирилиця	ютпхін	Єль
ㄧㄚ	yā (ya1)	ya1	я	aa1	aa1

Корейська
	хангиль	стара латинка	нова латинка	Єль	кирилиця
Звук:	아	а	а	а	а
Назва:	가닥 아환	kadak ahwan	gadak ahwan	katak ahwan	кадак ахван

Японська
	кана	латинка	кирилиця
Он:	あ	a	а
Кун:	ふたまた あげまき	futamata agemaki	футамата аґемакі
Ім'я:	—	—	—

Див. також

• 鬟

Джерела та література

• (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. — 355 с.
• (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983. — 375 с.

Посилання

• 
  

  • (кит.) Словник Кансі / Чжан Юйшу, Чень Тінгуй. — Пекін: Чжунхуа шуцзі, 1958. — С. 79. — ієрогліф 1
  • (яп.) Великий китайсько-японський словник: в 13 т. / Морохасі Тесудзі. — Токіо: Тайсюкан, 1955-1960. — ієрогліф 71
  • (кор.) Велике джерело ієрогліфів / Чан Самсік; вид. оновлене і виправлене). — Сеул: Самсон, 1989. — С. 158 — ієрогліф 4
  • (кит.) Великий словник китайських ієрогліфів: в 3 т. / під ред. Комітету з видання Великого словника китайських ієрогліфів. — Ченду: Сичуань, 1986-1990. — Т. 1 — С. 28 — ієрогліф 6
  • (англ.) База даних Уніхань для ієрогліфу «丫» з юнікодом U+4E2B
  • (кор.)　«丫» // Словник ієрогліфів NAVER　[1]