Ґіта-артха-санґрага
«Ґіта-артха-санґрага» (санскр. गीतार्थसंग्रह gītārtha-saṃgraha IAST «Стисла сутність ["Бгаґавад]ґіти"») — твір Ямуни[en] (yāmuna), духовного наставника тамільської громади вішнуїтів, який вважається вчителем Рамануджі[1]. (Під такою ж назвою відомі й твори, написані іншими авторами, наприклад Абгінаваґуптою.)
| Індуїстська література | |
| |
| Веди | |
|---|---|
| Ріґ · Яджур | |
| Сама · Атхарва | |
| Розподіл | |
| Самгіти · Брагмани | |
| Араньяки · Упанішади | |
| Упанішади | |
| Айтарея · Брігадараньяка | |
| Іша · Кена · Катха | |
| Чхандог'я · Тайттірія | |
| Прашна · Шветашватара | |
| Мундака · Мандук'я | |
| Веданґа | |
| Шикша · Чандас | |
| В'акарана · Нірукта | |
| Джйотиша · Кальпа | |
| Ітігаси | |
| Магабгарата · Рамаяна | |
| Пурани | |
| Бхаґавата · Брагмавайварта | |
| Ваю · Вішну · Падма | |
| Маркандея · Нарада | |
| Інші тексти | |
| Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
| Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
| Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
| Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
| Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
| Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
| Шукасаптаті | |
| Портал «Індуїзм» | |
Автор ред.
Як видатного ґуру автора часто називають Ямуначар'єю (yāmunācārya — «учитель Ямуна»). Традиційно вважається, що народився він у 916 році, а помер у 1041-му[2]. У деяких інших джерелах називають 918—1038 роки. Однак імовірність дожити тисячу років тому до 125-ти чи хоча б 120 років викликає сумніви, які лише посиляться, якщо зауважити, що послідовник Ямуни Рамануджа нібито народився в 1017 році, а помер у 1137-му (тобто теж прожив 120 років)[3].
Невелика за обсягом «Ґіта-артха-санґрага» Ямуни помітно вплинула на теологію вішнуїзму. Творець філософської системи вішішта-адвайта (viśiṣṭādvaita) Рамануджа у своєму великому коментарі на «Бгаґавадґіту» неухильно йде шляхом, прокладеним Ямуною.
Особливості твору ред.
Згідно з Ямуною, найвищим духовним Джерелом усього є Нараяна (бог Вішну), пізнати якого можна лише завдяки бгакті — шануванню Бога та служінню Йому з любов'ю і відданістю, — а суть «Бгаґавадґіти» полягає у твердженні, що людина, яку цікавить лише служіння Господу, потрапляє в Царство Боже.
Ямуна, імовірно, першим розділив вісімнадцять глав «Бгаґавадґіти» на три «шістки» (ṣaṭka): про знання і дії, орієнтовані на йоґу; про бгакті-йоґу; про те, що не описане в перших двох шатках. Окрім бгакті-йоґи, автором «Ґіта-артха-санґраги» дані визначення карма- й джняна-йоґи. Для нього джняна-йоґа («йоґа знання») є не теоретичним філософствуванням, а «перебуванням у чистому Атмані». Розуміння карма-йоґи («йоґи дії») Ямуни теж відрізняється від сучасного — це аскеза, паломництво, роздача дарунків, офірні церемонії тощо. Утім, Ямуна зазначає, що три йоґи взаємопов'язані. Це твердження стало загальноприйнятим для адептів усіх різновидів йоґи (що не заважає їм обстоювати верховенство саме їхньої йоґи)[4].
Уся «Ґіта-артха-санґрага» написана віршовим розміром шлока — два рядки з 16 складів, кожний з яких розділений цезурою навпіл.
Український переклад ред.
Існує український переклад «Ґіта-артха-санґраги», опублікований журналом «Східний світ» (№ 3 за 2021 рік) Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАНУ.
Література ред.
- «Ґіта-артха-санґрага» Ямуначар'ї / Переклад із санскриту, граматичний розбір санскритського тексту, вступна стаття та коментарі Д. В. Бурби // Східний світ 2021, № 3.
- Bartley Chris. Yamuna (philosopher) // Encyclopedia of Asian Philosophy / Oliver Leaman (ed.). London and New York, 2001.
- Yāmuna's Gītārthasaṃgraha // Van Buitenen J. A. B. Rāmānuja on The Bhagavadgītā. A Condensed Rendering of His Gītābhāṣya with Copious Notes and an Introduction. Delhi, 1968.
Примітки ред.
- ↑ Dasgupta Surendranath. A History of Indian Philosophy. Vol. 3. Cambridge, 1952
- ↑ Varadachari V. Yamunacharya. Madras, 1984, с. 1–2.
- ↑ Naimisaranya Das. The Life of Ramanujacharya. Vrindavan, 2005.
- ↑ «Ґіта-артха-санґрага» Ямуначар'ї / Переклад із санскриту, граматичний розбір санскритського тексту, вступна стаття та коментарі Д. В. Бурби // Східний світ 2021, № 3.