Ґоссе

	Ґоссе
Країна	Франція
	Офіційний сайт(фр.)

Ґоссе́ (фр. Gosset) – одна з найстаріших марок шампанських вин, заснована в 1584 році. У 1584 році П'єр Госсе, староста Ая і виноградар, виготовляв тихі, переважно червоні, вина з винограду, зібраного з власних виноградників. У ті часи два вина змагалися за почесне місце на столі у королів Франції: вино з Ая і, за кілька сотень ліг далі на південь, вино з Бона. Потім, у XVIII столітті, вино, виготовлене в околицях Ая, почало пузиритися, і сім'я Госсе, природно, звернулася до виробництва шампанського.^[1]

Координати: 49°02′13″ пн. ш. 3°57′51″ сх. д. / 49.03716010002777637° пн. ш. 3.964308300028° сх. д.

Історія ред.

Дім Ґоссе відомий з XVI століття, коли в 1531 Жан Госсе стає синьйором д'Аї, а його син Клод - сеньйором Віньєрону. Славу роду Ґоссе приніс П'єр де Ґоссе, що заснував у 1584 році виноробний Дім Ґоссе. У роки свого керівництва містечком Аї ( 1584-92 ) П'єр приймав у себе французького короля Генріха IV, який з задоволенням пригощався місцевим вином, виготовленим фірмою Ґоссе (тоді вино ще було негазованим).

У процесі виготовлення вина використовуються класичні для шампанського сорти винограду: Піно Нуар, Шардоне і Піно Меньє.^[2]

У 1992 році марка Госсе завоювала титул grande marque - вперше для шампанського за більш ніж 30 років.

У 1994 році ця фірма з 410-річною історією була продана родині Куантро. Відтоді фірмою керує безпосередньо Беатриса Куантро, водночас директорка фірми Коньяк Фрапен. Проте самим процесом виготовлення вина як і раніше займаються представники родини Ґоссе, також і технічний бік процесу залишився незмінним. Не змінилася і кількість виробленого шампанського – 500 000 пляшок щорічно. Такі марки шампанських вин, як Gosset-Grande Reserve, Grand Millesime, Grand Millesime Rose і Celebris належать до найкращих сортів шампанських вин.

Вина ред.

Брют д’Екселанс (Brut d'Excellence).
Ґран Резерв (Grande Reserve).
Ґран Розе (Grande Rosé).
Ґран Міллезім (Grande Millésime).
Ґоссе Селебрі (Gosset Celebris).
Ґоссе Селебрі Розе (Gosset Celebris Rosé)

Примітка ред.

↑ Gosset: Tradition [Архівовано 2012-02-24 у Wayback Machine.], accessed on May 31, 2009
↑ K. Gargett, P. Forrestal, & C. Fallis The Encyclopedic Atlas of Wine pg 165 Global Book Publishing 2004 ISBN 1-74048-050-3

Посилання ред.

Офіційний сайт [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]

[1] Gosset: Tradition [Архівовано 2012-02-24 у Wayback Machine.], accessed on May 31, 2009

[Fallis_pg_165-2] K. Gargett, P. Forrestal, & C. Fallis The Encyclopedic Atlas of Wine pg 165 Global Book Publishing 2004 ISBN 1-74048-050-3

[1]

[2]