Ґвідо Аґості (італ. Guido Agosti; 11 серпня 1901, Форлі2 червня 1989, Мілан) — італійський піаніст і музичний педагог.

Ґвідо Аґості
Основна інформація
Дата народження 11 серпня 1901(1901-08-11)[1][2][…]
Місце народження Форлі, Емілія-Романья, Королівство Італія
Дата смерті 2 червня 1989(1989-06-02)[1][2][…] (87 років)
Місце смерті Мілан, Італія
Громадянство Італія і Королівство Італія
Професії піаніст, музичний педагог
Відомі учні Tore Almgrend і Jean Martind
Інструменти фортепіано
Заклад Національна академія Санта-Чечілія
Нагороди
Silver Medal of the Italian Order of Merit for Culture and Art

Навчався в Болоньї у Ферруччо Бузоні, Бруно Муджелліні і Філіппо Івальді, потім вивчав композицію під керівництвом Джакомо Бенвенуті. Швидко відмовився від концертної кар'єри через нервові проблем, звернувшись до педагогіки: викладав в консерваторіях Венеції, Риму, Мілану, Академії Кіджі, Веймарської Вищої школи музики, Академії Сібеліуса; серед учнів Аґосто, зокрема, Марія Тіпо, Урсула Оппенс, Геміш Мілн, Йонті Соломон, Пек Кон У, Емануїл Красовський. У 1967 році відновив концертні виступи, особливо в ансамблі з віолончелістом Енріко Майнарді, флейтистом Северіно Ґаццеллоні, Римським квартетом. Записав сонати Бетовена і прелюдії Дебюссі.

Переклав для фортеп'яно (1934) кілька номерів з балету Ігоря Стравінського «Жар-птиця».

Для Аґосто написана фортеп'янна соната Ернста Блоха (1935).

Нагороди ред.

Член Королівської Академії в Лондоні, в 1976 році він став віцепрезидентом Національної академії Святої Чечілії в Римі, посаду, яку він займав до своєї смерті. [4]

У 1977 році влада міста Форлі нагородила його золотою медаллю за художній внесок в розвиток культури. [5]

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. Eica Klein. Note di letteratura russa e personaggi terapeuti // RUOLO TERAPEUTICO (IL). — 2013. — Вип. 124 (1 жовтня). — С. 35–42. — ISSN 1972-5159 1828-1974, 1972-5159. — DOI:10.3280/rt2013-124005.
  5. M. Viroli - G. Zelli, Personaggi di Forlì, Il Ponte Vecchio, Cesena (FO) 2013, pp. 13-14.