Ґайе Боралиоглу
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (квітень 2024) |
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (квітень 2024) |
Джуліде Ґайе Боралиоглу (тур. Jülide Gaye Boralıoğlu; 22 жовтня 1963, Стамбул) — турецька письменниця та режисерка.
| Ґайе Боралиоглу | |
|---|---|
| тур. Gaye Boralıoğlu | |
 | |
| Народилася |
22 жовтня 1963[1] (60 років) Стамбул, Туреччина |
| Країна |
 Туреччина |
| Діяльність | сценаристка, письменниця |
| Alma mater | Istanbul University Faculty of Lettersd |
| Знання мов | турецька |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0095935 |
Освіта ред.
Закінчила середню школу Атакьой (1980). Навчалася на літературному факультеті Стамбульського університету, відділення філософії (1984). Здобула ступінь магістра за спеціальністю «Систематична філософія та логіка» на тому ж факультеті (1986). Вивчала систематичну філософію та логіку на факультеті мистецтв і літератури Стамбульського університету. Працювала журналісткою, копірайтеркою та сценаристкою.
Творчість ред.
Працювала журналістом, рекламним сценаристом і редактором.
Написала сценарії для телесеріалів і фільмів, зокрема легендарного кіно «Вереснева буря» режисера Атифа Йилмаза. У 1980-х роках письменницю переслідували та неодноразово затримували через політичні погляди, що не співпадали з тодішнім адміністративно-територіальним устроєм країни.
Брала участь у різних громадських організаціях як засновниця та політична активістка. Її перша книга оповідань «Вся історія» була опублікована у 2001 році.[2] Роман «Невідомий» з різноманітними ілюстраціями був опублікований у 2004 році та отримав неабияке схвалення читачів, проте не мешн відомими стали й інші книги: «Ритм акорду» (2009), «Звук всередині мене» (2013) і «Святі жінки» (2014). Епічний твір «Вся історія» був перекладений курдською та арабською мовами, «Ритм акорду» — арабською та німецькою, а «Падіння Ібрагіма» та «Стамбульські жінки» — німецькою мовою. Оповідання, що має назву «Моя Хатідже», дія якого відбувається у романі «Благословенні жінки», було екранізовано Денісом Дурулом Метіном і відзначено кількома нагородами. Відомий роман «Вниз від землі», що опублікований у 2018 році, отримав нагороду «2019 Duygu Asena Novel Prize». Останнє оповідання «Книга знамень» вийшло друком у березні 2021 року.[3]
Найвідоміший[джерело?] турецький фільм «О, Асуман», режисером якого є Юміт Ківанч, а, насамперед, сценаристкою — Ґайе Боралиоглу, світ побачив у 2019. Короткометражний фільм, сюжет якого створено за історією Селахаттіна Демірташа. Її молодіжний роман «Голос усередині мене» (2013) привернув особливу увагу своєю щирою оповіддю героїні з іронією та розмовною мовою. Збірка оповідань «Благословенні жінки», опублікована у 2014 році, була відзначена премією.
Найвідоміша книга «Благословенні жінки» ред.
«Історії тих, хто долає порожнечу перед собою і намагається залишатися людьми»[4].
Сама письменниця зазначає: «Насправді, історія створення назви доволі незвичне та цікаве. У книзі Ахмета Хамді Танпінара „Інститут встановлення годинників“ є годинник — „Мубарак“ — один із символів книги. Я хотіла написати історію про „Мубарака“, намагалася кілька разів, проте ніяк не могла досягти бажаного результату. Завжди моє перо надавало іншого значення символу. Зрештою кинула писати історію, але той годинник залишився у моїй голові маятником, що гойдається та не дає спокою. Коли композицію було завершено, я повернулася до назви — як-от пролунав дзвіночок годинника — це був знак! Таким чином, часомір „Мурабак“ став назвою моєї книги».
Усього у книзі 13 оповідань, де читач має можливість відчути себе головним персонажем.
«Благословенні жінки» — це книга, яка містить багато життєвих жіночих історій. Спільною рисою цих історій є відчуття меншовартості, що пов'язано з етнічними, релігійними та мовними упередженнями. Жінки, які борються за існування у власній «шкаралупі», відчувають прояви гендерної нерівності, тому що суспільство має патріархальний устрій.
Кожне оповідання починається з конфлікту, тому у книжці висвітлювається багато нагальних проблем, що є актуальними наразі.
Книги Ґайе Боралиоглу ред.
- «Додому до землі»
- «Книга знаків»
- «Благословенні жінки»
- «Голос всередині»
- «Ритм акорду»
- «Невідомий»
- «Вся історія»
- «Гідність»
Примітки ред.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Mübarek Kadınlar - Gaye Boralıoğlu Kitap özeti, konusu ve incelemesi. Mardin Life (тур.). Процитовано 1 грудня 2023.
- ↑ ‘Mübarek Kadınlar’ - Gaye Boralıoğlu röportajı. Time Out İstanbul (tr-TR) . 12 червня 2015. Процитовано 1 грудня 2023.
- ↑ Mübarek Kadınlar/ Gaye Boralıoğlu | Hilal Dursun — Yazı-Yorum Edebiyat Dergisi (тур.). 14 жовтня 2020. Процитовано 1 грудня 2023.
Література ред.
- Gaye Boralıoğlu kimdir? Gaye Boralıoğlu kitapları ve sözleri. Mardin Life
- Time Out Istanbul editors. ‘Mübarek Kadınlar’ — Gaye Boralıoğlu röportajı. Time Out İstanbul
- Mübarek Kadınlar/ Gaye Boralıoğlu | Hilal Dursun — Yazı-Yorum Edebiyat Dergisi. Yazı-Yorum Edebiyat Dergisi
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |