Я - син вільного роду
«Я – син вільного роду» — книга українського буковинського письменника Остапа Вільшини.
Автор | Вільшина Остап |
---|---|
Ілюстрації | Анатолій Гамаль |
Дизайн обкладинки | Аркадій Балан |
Країна | Україна |
Мова | українська |
Тема | літературно-художнє видання |
Жанр | збірка поетичних, прозових та критичних творів |
Видавництво | Чернівці: Видавничий дім «Букрек» |
Видано | 2006 |
Тип носія | друк (оправа) |
Сторінок | 168 |
ISBN | 966-399-032-5 |
Історія появи ред.
Книга вийшла у 2006 році завдяки чернівецькому видавничому дому «Букрек», ініціатору видання і його упоряднику професору Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктору філологічних наук Богдану Мельничуку та фінансовій підтримці меценатів.
Це перше видання окремою книгою творів письменника з Буковини Пентелейчука Юрія Пилиповича (1899—1924, псевдонім — Остап Вільшина).
До цього його твори друкувались у періодиці і колективних збірках, переважно у чернівецьких часописах — газеті «Каменярі» та журналі «Промінь», а також у львівському двотижневику «Світ дитини».
Письменник робив спробу видати свої твори, але вона виявиласz невдалою. Рукопис[1] зберігся[2] і був використаний при формуванні змісту виданої тепер книги.
У книгу «Я — син вільного роду» ввійшли, крім тих, які були взяті з рукопису «З-над Пруту», також твори надруковані в газеті «Каменярі», місячнику «Промінь», львівському студентському віснику «Поступ», львівському журналі «Світ дитини» та календарі «Зоря» на 1924 рік.
Назва книги ред.
Для назви книги видавці взяли перший рядок вірша Остапа Вільшини:
«Я – син вільного роду,
Гірської син краси,
Де змалку про свободу
Шумлять мені ліси.
Мій рід кайдан не знає,
Неволі не терпить,
Свободу лиш кохає
Й лиш нею дорожить.»
Зміст ред.
Книга містить такі розділи:
- Лірика;
- Переспіви;
- Гумор;
- Дітям
- Публіцистика. Критика.
Основний принцип порядку розташування в книзі художніх творів — хронологічний, який, на думку упорядника: «дає змогу простежити творчу еволюцію їх автора»
В книзі «Я — син вільного роду» художнім творам Остапа Вільшани передує ґрунтовна літературознавча розвідка — аналіз творчості Вільшани — Богдана Мельничука «Назавше двадцятип'ятилітній».
В Додатку приведено спогади дружини[3] і брата[4] Остапа Вільшани, а також його близького друга, публіциста та громадсько-політичного діяча Івана Стасюка.
Примітки ред.
- ↑ Збірка віршів «З-над Пруту» в двох частинах.
- ↑ Зберігається у фондах відділу рукописів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України в Києві.
- ↑ Параскеви Миколаївни Герман.
- ↑ Дмитра Пантелейчука.
Джерела ред.
- Остап Вільшина Я — син вільного роду: Поезії, публіцистика, літературна критика / Упорядкування, вступна стаття і примітки Богдана Мельничука. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2006. — 168 с.
- Рецензія Ростислава Пилипчука на книгу: «Вільшина Остап. Я — син вільного роду»[недоступне посилання з серпня 2019]