Ящірка прудка

вид плазунів
Прудка ящірка
Ящірка прудка (Lacerta agilis), самиця
Ящірка прудка (Lacerta agilis), самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Sauria)
Родина: Ящіркові (Lacertidae)
Рід: Ящірка (Lacerta)
Вид: Прудка ящірка
Lacerta agilis
(Linnaeus, 1758)

Посилання
Вікісховище: Lacerta agilis
Віківиди: Lacerta agilis
EOL: 791768
МСОП: 157288
NCBI: 80427

Я́щірка прудка́ (Lacerta agilis) — вид роду ящірка (Lacerta) родини ящіркових (Lacertidae), поширений у Північній Євразії.

Опис ред.

 
Голова самця Lacerta agilis agilis
 
Самець у період спаровування
 
Самиця Lacerta agilis argus
Залицяння прудких ящірок (лат. Lacerta agilis)

У прудкої ящірки світлий низ живота, а на спині є смуги. Самці зазвичай темніші і мають яскравіше забарвлення; в період спаровування вони стають зеленими. Деякі підвиди мають дуже яскраве строкате забарвлення. У довжину ящірки досягають 25 см.

Поширення ред.

Поширена майже на всій території Європи, а також на схід до північного заходу Монголії. Виняток становлять території Піренейского півострову, західної і південно-східної Франції, більшої частини Великої Британії, Італії (тільки ізольовані колонії), європейської частини Туреччини і більшої частини Греції. Ареал проживання простягається до Азії й обмежується на сході до північного Прибайкалля і південного Забайкалля, Кавказу, на півдні Казахстану і гір східної частини Середньої Азії. На півночі її розповсюдження обмежене 60 градусом північної широти.

Охорона ред.

Прудка ящірка вважається зникаючим видом і охороняється у багатьох країнах Західної Європи, на відміну від Східної Європи, де прудка ящірка — звичайний вид. В Україні прудка ящірка є численним видом на більшій частині території.

Систематика ред.

Зараз виділяють близько 10 підвидів прудкої ящірки, в Україні мешкають підвиди L. a. chersonensis, L. a. agilis, L. a. exigua. Підвиди західної групи (L. a. chersonensis, L. a. agilis) мають дві світлі спинні смужки, що часто розпадаються на окремі плями, або навіть зовсім відсутні, особливо у L. a. agilis (серед них зустрічаються червоноспинні особини, у яких смуги відсутні, а спина забарвлена в рівний червоний або коричнево-червоний колір). У самців цих підвидів під час шлюбного періоду в зелений колір забарвлюються тільки боки, тоді як у східних підвидів, зокрема у Lacerta agilis exigua — східної прудкої ящірки, самці можуть бути цілком зеленими, а на спині присутні три суцільні світлі смуги. Трапляються морфи: L. a. exigua immaculata concolor — самці повністю однотонно яскраво-зелені без плям, забарвленням подібні до зеленої ящірки, від якої відрізняються зеленим (а не синім) горлом і світло-зеленим (а не жовтим) черевом; L. a. agilis viridinota — дуже насиченого зеленого кольору, з плямистими боками й зеленою однотонною спиною. Підвид L. agilis agilis має багато строкатих кольорових варіацій, особливо різноманітні за малюнком ящірки з Німеччини. Південні кольорові варіації часто мають майже однотонне забарвлення; нерідко на Півдні ареалу (Кавказ, Передкавказзя, Кубань) самки теж бувають зеленими. На Приазов'ї також нерідко трапляються ящірки без плям.

Галерея ред.

Посилання ред.