Яруб
Яруб (араб. يعرب) — давньоарабське особисте ім'я, ім'я легендарного родоначальника північних арабів. Він є онуком Евера, сина Кахтана та предка хим'ярських і сабейських царів Ємену[1][2].
Подібна історія називає Яруба онуком Кахтана (Яруб бін Яшджуб бін Кахтан) і стверджує, що він є прабатьком аль-Араб аль-Аріба («арабські араби» або «чисті араби»), які є загалом ототожнюється з rахтанітами та двома його основними племенами, Хим'яр і Кахлан[3]. Деякі легенди розповідають, що Яруб був першим, хто заговорив арабською, і ця мова була названа на його честь[2][4]. Шамс-і Каїс Разі, який писав у XII-XIII ст. н. е., простежив походження арабської поезії до Яруба, і приписує йому винайдення куфічного письма[5].
Правитель ред.
Яруба вважали одним із найвидатніших арабських царів; він першим заволодів усіма землями Ємену (південно-західна Аравія). Він вигнав або знищив адитів і консолідував державу Ємену, дав своїм братам Оман і Хадрамаут. Його онуком був цар Саба або Шеба, засновник однойменного царства, у Корані Шеба згадується в сурі ан-Намль, в аятах, де йдеться про візит цариці Савської до Соломона (Сулєймана), а конкретно 20-44.
Примітки ред.
- ↑ Е. Д. ван Донцель. Ісламська довідка, с. 483
- ↑ а б Еліз Кросбі. Історія, поезія та генеалогія Ємену, с. 74-75
- ↑ Крейґ Прентіс. Релігія та створення раси та етнічності, c. 172
- ↑ Стефан Шперл. Касида в ісламській Азії та Африці c. 138
- ↑ Вілер Таксон. Передмови до альбомів та інші документи з історії каліграфів і живописців, с. 7