Ян ван Ейк (нід. Jan van Eyck, бл. 1385 або 1390 — 9 липня 1441, Брюгге) — фламандський художник раннього Відродження, майстер портрету, автор понад 100 композицій на релігійні сюжети, один з перших художників, що освоїли техніку живопису олійними фарбами.

Ян ван Ейк
Jan van Eyck
Портрет чоловіка в тюрбані (можливо, автопортрет), 1433 рік
Народження бл. 1385 або 1390
Маасейк, Єпископство Льєж, Священна Римська імперія[1]
Смерть 9 липня 1441(1441-07-09)
  Брюгге, Фландрія, Бургундські Нідерланди[1]
Поховання St. Donatian's Cathedrald
Національність фламандець
Країна Південні Нідерланди
Релігія католицька церква
Жанр портретний живописd, релігійний живописd[2], жанрове малярство[2] і портрет[2]
Діяльність художник, ілюстратор рукописів, архітектор, рисувальник, архітектурний кресляр
Напрямок Північне Відродження
Покровитель Філіп III Добрий і Іоганн III
Вплив на Петрус Крістус
Вчитель Робер Кампен
Працівник Іоганн III і Філіп III Добрий
Твори Портрет подружжя Арнольфіні, Дрезденський триптих, Луккська мадоннаd, Гентський вівтар і Мадонна канцлера Ролена
У шлюбі з Margareta van Eyckd
Брати, сестри Hubert van Eyckd, Lambert van Eyckd[3] і Margaretha van Eyckd
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національний музей світових культурd[4], Колекція Фріка[5], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв, Музей Грунінгеd, Saint Bavo Cathedrald, Національна галерея, Державні художні зібрання Дрездена, Детройтський інститут мистецтв, Ермітаж, Берлінська картинна галерея, Музей історії мистецтв, Brukenthal National Museumd, Музей мистецтв Філадельфії, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, Museo Civico d'Arte Anticad, Королівські музеї витончених мистецтв[6], Музей Боде, Галерея Сабауда, Музей образотворчих мистецтв, Британський музей і Гравюрний кабінет (Берлін)
Автограф

CMNS: Ян ван Ейк у Вікісховищі

Біографія ред.

Точна дата народження Яна ван Ейка невідома. Народився в Північних Нідерландах в місті Маасейк поблизу Маастрихту в герцогстві Лімбург. Навчався у старшого брата Губерта, з яким працював до 1426 року. Почав свою діяльність в Гаазі при дворі нідерландських графів. У 1422-1425 роках був живописцем графа Яна Баварського, графа Голландії, Зеландії та Генегау (Ено). З 1425 року жив у місті Лілль та був надвірним художником герцога Бургундського Філіпа III Доброго, який цінував його як митця і щедро оплачував його роботи. У 14271428 роках у складі герцогського посольства Ян ван Ейк відвідав Іспанію, а потім і Португалію. У 1427 році побував у Турне, де був з пошаною прийнятий місцевої гільдією художників. Ймовірно, зустрічався з Робером Кампені, коли бачив його роботи. Працював в Ліллі та Генті, в 1431 році придбав будинок у Брюгге й прожив там до самої смерті.

Ян ван Ейк помер у місті Брюгге в липні 1441 р. (Дата похорону — 9 липня 1441 року).

На честь Ван Ейка названо кратер на Меркурії.

Творчість ред.

Ван Ейка вважають винахідником олійних фарб, хоча насправді він лише їх удосконалив. Але саме після нього оліяна фарба здобула загальне визнання, а олійна техніка стала традиційною для Нідерландів; в XV столітті ця техніка прийшла до Німеччини і до Франції, а звідти — до Італії.

Найвідоміший твір ван Ейка — Гентський вівтар, створений, можливо, спільно з братом Губертом. Ян ван Ейк виконав його на замовлення багатого Гентського бюргера Йодока Вейдта для його родинної капели в 1422—1432 роках. Це грандіозний багатоярусний полиптих з 26 картин, на яких зображено 258 людських фігур.

Серед шедеврів Яна ван Ейка «Мадонна канцлера Ролена», а також портрет купця, представника банкірського дому Медічі, Джованні Арнольфіні з дружиною — так званий «Портрет подружжя Арнольфіні», що зберігається в Національній галереї в Лондоні.

Мав декілька учнів, серед них — Петрус Крістус.

Основні роботи ред.

Галерея ред.

Література ред.

  • Егорова К. С. Ян ван Эйк. М., 1965;
  • Никулин Н. Н. Ян ван Эйк [Альбом]. Л., 1967
  • Friedländer М. J., Die altniederländische Malerei, Bd 1, B., 1924;
  • Baldass L., Jan van Eyck, L., 1952;
  • Panofsky E., Early Netherlandish painting. Its origins and character, v. 1—2, Camb. (Mass.), 1953
  • Norbert Schneider: Jan van Eyck, Der Genter Altar. Fischer-Taschenbuch-Verl, Frankfurt/Main 1997, ISBN 3-596-23933-8.
  • Otto Pächt: Van Eyck. Die Begründer der altniederländischen Malerei. 3. Auflage. Prestel, München 2002, ISBN 3-7913-2720-8.

Див. також ред.

  • 9561 ван Ейк — астероїд, названий на честь художника.

Примітки ред.

Посилання ред.