Ян Сухий (чеськ. Jan Suchý; 10 жовтня 1944, Гавличкув-Брод, Височіна, Протекторат Богемії і Моравії24 серпня 2021) — чехословацький хокеїст, захисник.

Ян Сухий
Народився 10 жовтня 1944(1944-10-10)
Гавличкув-Брод, Височіна,
Протекторат Богемії і Моравії
Помер 24 серпня 2021(2021-08-24) (76 років)
Гавличкув-Брод[1][2]
Зріст 174 см
Вага 73 кг
Позиція Захисник
Проф. клуби Чехословаччина «Дукла» (Їглава)
Австрія «Штадлау Відень»
Німеччина «ВСФ Кауфбойрен»
Німеччина «ЕФ Ландсберг»
Австрія «УЕЦ Мьодлінг Відень»
Нац. збірна  Чехословаччина
Ігрова кар'єра 1963 — 1984

CMNS: Ян Сухий у Вікісховищі

Чемпіон Європи 1971. Член зали слави ІІХФ (2009) та зали слави чеського хокею (2008).

Клубна кар'єра ред.

Його називали «Боббі Орром європейського хокею». В чемпіонаті Чехословаччини грав за «Дуклу» з Їглави (1963–1979). В сезоні 1968/69 становив рекорд результативності для захисників: 56 очок (30 голів та 26 результативних передач). У одному з матчів того чемпіонату, проти «Чеське Будейовіце», забив п'ять голів та зробив чотири результативні передачі. Восени 1971 року за 47 секунд забив три шайби (дві з них Їржі Голечку). Атакувальний захисник, який гармонічно поєднувався зі своїм партнером Ладіславом Шмідом, капітаном клубу. Разом з першою атакувальною ланкою команди (Їржі Голик, Ян Клапач та Ярослав Голик) вони складали одну з найкращих п'ятірок в історії чехословацького хокею. Всього в лізі Ян Сухий провів 562 матчі та забив 162 голи. Семиразовий чемпіон країни. В 1969 та 1970 роках визнавався найкращим хокеїстом року у Чехословаччині.

Заключні п'ять сезонів провів за кордоном. Грав за австрійські клуби «Штадлау Відень» (1979–1981), «УЕЦ Мьодлінг Відень» (1983–1984) та німецькі — «ВСФ Кауфбойрен» (1981–1982), «ЕФ Ландсберг»(1982–1983).

Виступи у збірній ред.

У складі національної збірної здобув срібну нагороду на Олімпійських іграх 1968 у Греноблі.

Брав участь у восьми чемпіонатах світу та Європи (1965–1971, 1974). На світових чемпіонатах виграв п'ять срібних (1965, 1966, 1968, 1971, 1974) та дві бронзові (1969, 1970) нагороди. На чемпіонатах Європи — одна золота (1971), чотири срібні (1965, 1966, 1968, 1974) та три бронзові (1967, 1969, 1970) нагороди.

На двох турнірах визнавався найкращим захисником (1969, 1971). Чотири рази поспіль обирався до символічної збірної чемпіонатів світу (1968–1971). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 65 матчів (20 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 44 голи.

Нагороди та досягнення ред.

Командні ред.

Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Срібло Чехословаччина 1 1968
Чемпіонат світу
Срібло Чехословаччина 5 1965, 1966, 1968, 1971, 1974
Бронза Чехословаччина 2 1969, 1970
Чемпіонат Європи
Золото Чехословаччина 1 1971
Срібло Чехословаччина 4 1965, 1966, 1968, 1974
Бронза Чехословаччина 3 1967, 1969, 1970
Чемпіонат Чехословаччини
Золото «Дукла» (Їглава) 7 1967, 1968, 1969, 1970, 1971,
1972, 1974

Особисті ред.

Нагороди Кіл. Роки
Найкращий захисник чемпіонату світу 2 1969, 1971
Символічна збірна чемпіонату світу 4 1968, 1969, 1970, 1971
Золота ключка 2 1969, 1970
Член зали слави ІІХФ - 2009

Примітки ред.

Джерела ред.