Ян Йозеф Ліферс

Ян Йозеф Ліферс (нар. 8 серпня 1964 року, у Дрездені) — німецький актор, продюсер, режисер і музикант.

Ян Йозеф Ліферс
нім. Jan Joseph Liefers
Ім'я при народженні	Jan Josef Liefers
Народився	8 серпня 1964(1964-08-08) (59 років) Дрезден, Німеччина
Громадянство	Німеччина  НДР
Діяльність	актор театру, кіноактор, актор, режисер, сценарист, виробник, композитор, кінорежисер, телеактор, співак, актор дубляжу
Alma mater	Академія драматичного мистецтва Ернста Бушаd
Роки діяльності	1989 — тепер. час
Дружина	Анна Лоос
Діти	Paulina Liefersd, Lola Liefersd, Lilly Liefersd і невідомо
Батьки	Karlheinz Liefersd Brigitte Liefers-Wähnerd
Брати / сестри	Мартін Брамбахd
IMDb	nm0509583
Нагороди та премії
Баварська кінопреміяd (1996) Баварська телевізійна преміяd (2000) Бамбі (2003) Grimme-Preisd (2004) Золотий жук (2012) Бамбі (2012) Golden Hend (2013) Grimme-Preisd (2013) Роміd (2013) Annemarie-Renger-Preisd (2013) Golden Schlitzohrd (2017) Людина в краватці рокуd (2017) Баварська телевізійна преміяd (2019) Askania Awardd (2022)
Ян Йозеф Ліферс у Вікісховищі

Біографія

Його батько Карлхайнц Ліферс — режисер, його мати — актриса Бріжіт Ліферс-Ванской, його дід — Хайнц Ліферс був актором. Ліферс виріс у Дрездені. Час від часу, він жив зі своєю бабусею в Ерфурті.

Після завершення 10-політехнічної середньої школи в Goethestrasse у 1980, він закінчив навчання в Державному театрі Дрездена. Згодом він навчався з 1983 по 1987 в Академії драматичного мистецтва «Ernst Busch» в Берліні.

У нього є дочка (нар. 1988) від першого шлюбу з російською актрисою Олександрою Табаковою, дочкою московського актора і режисера Олега Табакова. У 2004 Ян одружився з актрисою й співачкою Анною Лоос, з якою має 2 доньки. Також Ян має позашлюбного сина від своєї подруги, актриси Енн-Катрін Крамер.

Художня кар'єра

Театр

Будучи ще студентом у 1980 році Ліферс грав у студентському театрі Technische Universität Dresden. Для своєї першої в історії професійної ролі в театрі Ліферс пішов прямо в школу драми в німецькому театрі Берліна (1987—1990), де він брав участь в постановках режисерів, таких як Томас Лангхоффом і Гайнер Мюллер.

Відразу після зміни режиму в НДР змінилась тверда прихильність Ліферса до Thalia Theater в Гамбурзі, де він працював з театральними режисерами, такими як Роберт Вілсон, Вернер Шретер і Юрген Флімм і з композитором Томом Вейтсом. У 1994 році він оголосив у Thalia Theater, щоб бути незалежним від кіно і телебачення.

Кіно І ТБ

Його дебютний фільм був в 1989 році в спільному виробництві ZDF і DEFA в фільмі Райнера Симона Die Besteigung des Chimborazo, в якому він грав молодого дослідника Олександра фон Гумбольдта. За роль Bodo Kriegnitzz Ліферс виграв премію Bayerischen Filmpreis молодого актора.

У 1997 році вийшов у прокат німецький фільм.

Достукатись до Небес, де Ліферс разом з Тілем Швайґером грав хворого на рак кістки Rudi Wurlitzer. Фільм мав великий успіх і залучив понад 3 мільйони глядачів у кінотеатри.

У 2010 році він заснував компанію Radio Doria Entertainment для фільмів і телевізійних постановок.

Музика

Ліферс на концерті (2015)

Крім роботи в кіно і телевізійних постановках у Ліферс також має кар'єру музиканта. У 1975 році він отримав свою першу гітару і брав уроки гри. З 2006 року він зі своєю групою Radio Doria (раніше Jan Josef Liefers & Oblivion) ​​регулярно Їздить на гастролі.

2015 він виступав зі своєю групою Radio Doria в штаті Каліфорнія на 11-му Федеральному пісенному конкурсі Song Contest з піснею Sehnsucht #7, де він взяв 4-е місце.

Суспільно-політична діяльність

Ліферс на демонстрації 4 листопада 1989 року

4 листопада 1989 року, за кілька днів до падіння Берлінської стіни, Ліферс виступив перед сотнями тисяч людей як спікер на найбільшій демонстрації за історію НДР, яка транслювалася в прямому ефірі на Східному німецькому телебаченні.

Фільмографія

Фільми

За даними сайту imb.com

• 1986: Ernst Thälmann(Ернст Тальманн)
• 1989: Сходження режисера де Чимборасо
• 1991: Der Fall Ö.
• 1994: Charlie & Louise – Das doppelte Lottchen
• 1995: Die Partner (Serie)
• 1995: Ich, der Boss
• 1996: Busenfreunde
• 1997: Rossini – oder die mörderische Frage, wer mit wem schlief
• 1997: Die Chaos-Queen
• 1997: Достукатись до небес / (Knockin' On Heaven's Door) — Мартін Брест
• 1997: Vergewaltigt — Das Geheimnis einer Nacht
• 1998: Kidnapping Mom and Dad
• 1998: Kai Rabe gegen die Vatikankiller
• 1998: Jack's Baby
• 1998: Sieben Monde
• 1999: Der letzte Zeuge — Die Bank, die Liebe, der Tod
• 2000: Halt mich fest
• 2001: Todesstrafe — Ein Deutscher hinter Gittern
• 2002: 666 – Traue keinem, mit dem du schläfst!
• 2002: Die Frauenversteher — Männer unter sich
• 2003: Ich liebe das Leben
• 2003: Das Wunder von Lengede
• 2005: Die Nachrichten
• 2005: Ein Koala-Bär allein zu Haus
• 2006: Der Untergang der Pamir
• 2006: Die Entscheidung
• 2006: Die Sturmflut
• 2006: Nachtschicht – Der Ausbruch
• 2007: Frühstück mit einer Unbekannten
• 2007: Bis zum Ellenbogen
• 2007: Lilys Geheimnis — Konrad Nees
• 2007: Max Minsky und ich
• 2008: Der Baader Meinhof Komplex
• 2009: Es liegt mir auf der Zunge
• 2010: Die Spätzünder
• 2010: Steuer gegen Armut. Eine gute Idee?
• 2011: Der Mann auf dem Baum
• 2011: Симон і дуби (Simon och ekarna)
• 2012: Das Kindermädchen
• 2012: Mann tut was Mann kann
• 2012: Der Turm (zweiteiliger Fernsehfilm) — Regie: Christian Schwochow
• 2012: Baron Münchhausen (zweiteiliger Fernsehfilm) — Regie: Andreas Linke
• 2013: Nacht über Berlin
• 2013: Die Spätzünder 2 – Der Himmel soll warten
• 2014: Die letzte Instanz
• 2014: Honig im Kopf
• 2015: Der Mann ohne Schatten (TV)
• 2015: Da muss Mann durch
• 2015: Mara und der Feuerbringer
• 2015: Desaster
• 2015: Die 7. Stunde
• 2016: Die Blumen von gestern

Серіали

• Schauspielereien (Хитрощі) 1987 р.
• Doppelter Einsatz (Подвійне призначення) 1994 р.
• Die Partner (Партнери) 1995-1996 рр.
• Die Unbestechliche (Нетлінне) 1998 р.
• Die Neue — Eine Frau mit Kaliber (Новинка — Жінка з калібром) 1998 р.
• Rosa Roth (Роза Рот) 1998 р.
• Der letzte Zeuge (Останній свідок) 1999 р.2006 р.
• Tatort (Місце злочину) 2002-2016 рр.

Реклама

У 2009 році Ліферс знімається в рекламі шоколадних цукерок Ferrero Rocher.

Разом зі своїм колегою Алексом Пралем у2012році знявся у компанії телевізійних роликів для гібридної версії Toyota Yaris.

Дискографія

Альбоми

• «Oblivion» (укр. «Забуття») (2002) (EMI Digital / EMI Music Distribution)
• «Soundtrack meiner Kindheit» (укр. «Саундтрек мого дитинства») (2007) (ROXXON RECORDS & TAPES)
• «Soundtrack meiner Kindheit 2» (укр. «Саундтрек мого дитинства 2») (2010)
• «Radio Doria» (укр. «Радіо Доріа») (2014) (Polydor (Universal Music))

Сингли

• «Jack's Baby» (укр. «Дитя Джеккі») (1999) (EMI) #16
• «Don't let go» (укр. «Не йди») (2002) (EMI)
• «Do They Know It's Christmas?» (укр. Чи знають вони це Різдво?) (Німецька версія) (разом з «Band Aid 30 Germany») #1 (2014)
• «Jan Josef Liefers & Oblivion» (укр. „Ян Йозеф Ліферс і Забуття“)
• «Ein Halleluja» (укр. «Аллилуя») (2013)

Саундтреки

• «Mann tut was Mann kann (Das Album mit allen Hits aus dem Film)» (укр. «Що творять німецькі чоловіки» (Альбом з хітами із фільму) (2012) (Polydor (Universal Music)) (Трек #8 — «Man What a Woman» (укр. Хлопчино, яка жінка!)

Аудіокниги

• Пол Остер — «Ніч оракула»; нім. «Nacht des Orakels») (Der Audio Verlag) (2004)
• Т. Корагессан Бойл — «Якщоб ріка була віскі» (англ. If the River Was Whiskey; нім. Wenn der Fluß voll Whisky wär) (Der Hörverlag) (2004)
• Курт Воннегут — «Бійня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей» (англ. «Slaughterhouse-Five»); (нім. «Schlachthof, Vol. 5») (Der Audio Verlag) (2005)
• Іен Мак'юен — «Субота» (англ. «Saturday»); (нім. «Schlachthof 5») (Diogenes) (2005)
• Эндрю Шон Грин — «Признання Макса Тріволі» (англ. «The Confessions of Max Tivoli»); (нім. «Die erstaunliche Geschichte des Max Tivoli») (Argon Verlag GmbH) (2005)
• Гюнтер Кох, Ян Йозеф Лиферс — «Наш Футбол. Аудіокниги» (нім. «Fußball unser. Das Hörbuch» («Süddeutsche Zeitung», Мюнхен) (2006)
• «Ян Йозеф Ліферс читає: Александр Осанг: Новини» (нім. «Jan Josef Liefers liest: Alexander Osang: Die Nachrichten») («Der Audio Verlag») (2006)
• «Музична Біблія (часть 4): Ян Йозеф Ліферс читає „Книгу Иова“» (нім. «Musikbibel (Teil 4): Jan Josef Liefers liest das Buch Hiob») (Видавництво"Гютерсло"), Гютерсло (2007)
• "Якщо ви пам'ятаєте, що ми всі з розуму…" (читання творів Марка Твена) (нім. «Wenn Man Bedenkt Dass Wir Alle Verrückt Sind…») (Random House Audio) (2011) (разом з Алексом Пралем)

Список літератури

1. Soundtrack meiner Kindheit. Autobiographie. Rowohlt, Reinbek 2009, ISBN 978-3-498-03933-2, S.191
2. Starporträt — Jan Josef Liefers. gala.de, abgerufen am 30. September 2015 (text/html, deutsch).
3. H.O.Theater e.V.: Wer wir sind. Abgerufen am 5. Juli 2016
4. Jan Josef Liefers in der Internet Movie Database (englisch)
5. Soundtrack meiner Kindheit. Autobiographie. Rowohlt, Reinbek 2009, ISBN 978-3-498-03933-2.; S. 107 ff.

Посилання

• Бібліографія. Ян Йозеф Ліферс // Німецька національна бібліотека
• Fanseite [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Jan Josef Liefers Biografie bei Who's Who [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]