Ян Гресгофф (нід. Jan Greshoff; *15 грудня 1888, Нів-Гелвут — 19 березня 1971, Капстад) — нідерландський журналіст і письменник, поет і літературний критик. Лауреат Нідерландської премії Константина Гюйгенса (Constantijn Huygensprijs, 1896).

Ян Гресгофф
Народився 15 грудня 1888(1888-12-15)[1][2][…]
Південна Голландія, Нідерланди
Помер 19 березня 1971(1971-03-19)[1][2][…] (82 роки)
Країна  Нідерланди
Діяльність письменник, журналіст, літературний критик, поет
Знання мов нідерландська[1]
Родичі Anton Greshoffd
Нагороди

Біографія ред.

Гресгофф почав працювати журналістом від 1908 року, в тому числі у періодичних виданнях Dagblad van Zuid-Holland en 's Gravenhage та тижневику De Hofstad. Від 1916 року працював у мистецький редакції De Telegraaf. У 192023 роках він був редактором Nieuwe Arnhemse Courant. Потім він почав працювати вільним журналістом і дописувачем.

Найвідомішою поезією Гресгоффа є Liefdesverklaring.

Літературний дебют Гресгоффа — Lumen, збірка віршів на основі сценарію балету.

Потому були багато томів, включаючи Aardsch en Hemelsch (1926) та Ikaros bekeerd (1938). У книжці Afscheid van Europa (1969, «Прощання з Європою») автор озирається у своє літературне і життєве минуле, в тому числі наводить спогади про його численних знаменитих друзів Адріана Роланда Голста (Adriaan Roland Holst), Якоба Корнеліса Блума (Jakobus Cornelis Bloem) та Яна Слауергоффа.

Бельгійський нідерландськомовний письменник Віллем Елсхот свій роман Kaas (1933, «Сир») присвятив Гресгоффу.

Деякий час Ян Гресгофф проживав у Бельгії та Південній Африці.

Бібліографія (неповна) ред.

  • 1909 — Aan den verlaten vijver
  • 1910 — Door mijn open venster…
  • 1918 — Latijnsche lente
  • 1924 — De ceder
  • 1924 — Mengelstoffen o.h. gebied der Fransche Letterkunde
  • 1925 — Dichters in het koffyhuis (onder pseudoniem van Otto P. Reys)
  • 1925 — Sparsa
  • 1925 — Geschiedenis der Nederl. letterk. (met J. de Vries)
  • 1926 — Aardsch en hemelsch
  • 1926 — Zeven gedichten
  • 1927 — De Wieken van den Molen
  • 1929 — Bij feestelijke gelegenheden
  • 1928 — Confetti
  • 1930 — Currente calamo
  • 1931 — Spijkers met koppen
  • 1932 — Janus Bifrons
  • 1932 — Mirliton
  • 1932 — Voetzoekers
  • 1933 — Pro domo
  • 1934 — Arthur van Schendel
  • 1936 — Critische vlugschriften
  • 1936 — Gedichten, 1907—1936
  • 1936 — Rebuten
  • 1938 — Ikaros bekeerd
  • 1938 — In alle ernst
  • 1939 — Steenen voor brood
  • 1941 — Fabrieksgeheimen
  • 1943 — Muze, mijn vriendin
  • 1944 — Catrijntje Afrika
  • 1944 — Het spel der spelen
  • 1948 — Zwanen pesten
  • 1948 — Gedichten
  • 1948 — Legkaart
  • 1950 — Het boek der vriendschap
  • 1950 — Grensgebied
  • 1955 — Marnix Gijsen (met R. Goris)
  • 1956 — Volière
  • 1956-1958 — De laatste dingen
  • 1957 — Bric à brac
  • 1958 — Menagerie
  • 1958 — Nachtschade
  • 1958 — Pluis en niet pluis
  • 1964 — Wachten op Charon
  • 1967 — Verzamelde gedichten 1907—1967
  • 1968 — Wind wind
  • 1969 — Afscheid van Europa

Нагороди ред.

  • 1927 — Премія Амстердама (Prijs van Amsterdam);
  • 1966 — Нідерландська премія Константина Гюйгенса (Constantijn Huygensprijs).

Джерела та посилання ред.

Примітки ред.