Вікіпедія

Ян Бенедікті

Ян Благослав Бенедікті[3] (словац. Ján Blahoslav Benedikti; 11 серпня 1796, Любореч — 25 листопада 1847, Кежмарок) — педагог, працівник в сфері культури; знавець античних (особливо давньогрецьких) авторів, літературний критик, дослідник народної пісні і квантитативного вірша, знавець європейського романтизму[4]. Знав іврит, словацьку, чеську, німецьку, угорську та грецьку мови.

Ян Бенедікті
Ján Blahoslav Benedikti
Народився 11 серпня 1796(1796-08-11)[1][2]
Любореч (село), округ Лученець, Банськобистрицький край, Словаччина
Помер 25 листопада 1847(1847-11-25)[1][2] (51 рік)
Кежмарок, Пряшівський край, Словаччина[1]
Громадянство Словаччина Словаччина
Національність словацька
Знання мов словацька, іврит, чеська, німецька, угорська, грецька

Народився в родині євангелістського священника Яна Бенедікті (1755 - 1823) та Зузани Фашкової. Мав дружину на ім'я Марія Абоштова, разом з нею мали 5 синів і 3 дочки.

Родинний герб ред.

Родина Бенедікті мала власний родинний герб, що був затвердженим ще в 1646 році. Він виглядав так: за основу було взято синій щит на зеленому фоні; посередині щита був срібний єдиноріг; на шоломі була рука в срібному наручні, що тримала вигнуту шаблю.

Життєпис ред.

З 1805 по 1807 навчався у Мішкольці, з 1807 по 1809 в Лученці та в роки 1809 по 1811 в Банській Штявниці. У період з 1811 по 1812 роки навчався в Банській Бистриці. Під час навчання в Банській Бистриці знайомиться з Яном Колларом та знайомиться з представниками французьких просвітителів. Після цього вступає до євангелістського ліцею міста Кежмарок при євангелістській церкві. Навчався тут разом із Павлом Йозефом Шафариком, в період з 1812—1815 рр. Згодом, в  1816 році, переходить здобувати освіту до Братислави, у Прешпорський ліцей, де знайомиться з Франтішком Палацьким, з яким потім, у 1818 році, видасть в співавторстві свою першу роботу «Počátkové českého básnictva obzbláště rosodie». Після завершення навчання в Братиславі (1817) продовжує здобувати освіту в Німеччині. З 1817—1819 роки — закінчує навчання в університеті міста Єна.[5]

Кар'єра викладача ред.

Під час навчання в Німеччині Яну надходить пропозиція стати викладачем в Кежмарку від Яна Генерсіха, на яку той погоджується. Ян стає професором цього ліцею в 1819 році. На початку нової кар'єри викладав латинь, історію, географію та арифметику для молодших груп. Згодом, з 1824 року починає викладати для старших груп такі предмети як статистику, естетику та педагогіку. В ліцеї він створив гурток, метою якого було плекати та розвивати рідну мову — словацьку. Сам Ян написав лише один вірш словацькою мовою, однак це не заважало йому поширювати, відстоювати та популяризувати цей вид творчості серед молоді. Працюючи педагогом, намагався виховувати зі своїх учнів осіб з національно-естетичним сприйняттям світу. В навчальному році 1830—1831 він надав спеціальну стипендію талановитим словацьким студентам, серед яких були Йонаш Заборський та Йозеф Срнка. Ним було введено вправи для богословів біблійною мовою. Після 1830 року він завідував бібліотекою ліцею. В ній і донині зберігаються його лекції для богословів, написані біблійною мовою. Однак, окрім особистого та духовного розвитку своїх студентів, Ян приділяв багато уваги й фізичному вихованню студентів, що сприяло введенню ним в 1834 році предмету гімнастики у навчальну програму ліцею. Варто зазначити, що Бенедікті був обраний чотири рази на посаду ректора Кежмарського ліцею. Викладав в університеті до 1847 року. Під час свого досвіду викладання в Кежмарку Ян жив на вулиці «Hlavne námestie 82».[6]

Праці ред.

  • «Počátkové českého básnictva obzbláště rosodie» 1818 (співавтор)[7];
  • «Písně svetské lidu slovenského v Uhřách» 1-2, (1823—1827) (співавтор)[8].

Література ред.

(словац.)

  • Словацький біографічний словник Т. 1 A-D. Мартін : Словенська матиця, 1986. ст. 209 - 210.
  • Slovenský biografický slovník. Zväzok I. A – D. Martin : Matica slovenská, 1986. 544 s.
  • BRTÁŇ, Rudolf: Jediná báseň J. Blahoslava — Benediktiho.
  • Slovenská literatúra, r. 12, 1965, č. 4.
  • HLEBA, Edmund: Pedagogický profil Jána Blahoslava Benediktiho. Jednotná škola, r. 21, 1969, ст. 61 — 76.

Посилання ред.

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ CoJeCo.cz. Ján Benedikti-Blahoslav - CoJeCo.cz. www.cojeco.cz (чес.). Процитовано 20 жовтня 2023.
  4. ↑ Bábik, Ján (20 вересня 2023). Literárne potulky slovenskými mestami – dnes Kežmarok (2. časť). Noveslovo (словац.). Процитовано 20 жовтня 2023.
  5. ↑ Významné osobnosti - Oficiálna stránka obce Ľuboreč. www.luborec.sk (словац.). Процитовано 20 жовтня 2023.
  6. ↑ Benedikti Ján Blahoslav. Pohrebné a cintorínske služby mesta Kežmarok (словац.). 30 липня 2020. Процитовано 20 жовтня 2023.
  7. ↑ Dobiáš, Dalibor (2012). Počátkové českého básniƈví a německá metrika: K PROMĚNÁM ČESKÉHO VERŠE V NADNÁRODNÍM KONTEXTU. Česká literatura (словац.). Т. 60, № 3. с. 355—367. ISSN 0009-0468. Процитовано 20 жовтня 2023.
  8. ↑ Bibliografické údaje: Ján Kollár - Piesne svetské ľudu slovenského v Uhorsku. 1. diel. zlatyfond.sme.sk (словац.). Процитовано 20 жовтня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Бенедікті&oldid=41404765