Яніс Курос (грец. Γιάννης Κούρος, *13 лютого 1956(19560213), Триполі, Греція) грецький бігун на ультрамарафонські дистанції, з 1990 року живе в Мельбурні. Його іноді називають «Бог бігу» або «Наступник Фідіпіда».[1] Йому належать чоловічі світові рекорди з бігу по шосе на дистанціях від 100 до 1000 миль і по стадіону від 12 годин до 6 діб.[2][3] У 1991 році він знявся в ролі Фідіпіда в фільмі «Історія марафону: Подорож героя», в якому розповідається історія марафонського бігу.

Яніс Курос
Γιάννης Κούρος
Яніс Курос
Яніс Курос
Яніс Курос
Загальна інформація
Прізвиська «Бог бігу» або «Наступник Фідіпіда»
Національність Греція Греція, Австралія Австралія
Громадянство  Греція
 Австралія
Місце проживання Мельбурн
Народження 13 лютого 1956(1956-02-13) (68 років)
Триполі (Греція), Греція
Alma mater La Trobe Universityd
Вебсторінка yianniskouros.com
Спорт
Країна Греція, Австралія
Вид спорту легка атлетика
Дисципліна ультрамарафон
Участь і здобутки
Особисті рекорди

Марафон 2:25 (1982)
100 км 6:26.06 (1985)
Доба 303,506 км (1997) WR
48 годин 473,797 км (1996) WR

1000 миль 10д 10:30.36 (1988) WR
Нагороди
Легка атлетика
Представник Греція Греція, Австралія Австралія
Чемпіонат світу
Золото Монтобан 1985 48 годин
Золото Нью-Йорк 1988 1000 миль
Золото Верона 2001 Добовий біг

Біографія ред.

Курос виріс у бідній сім'ї та в юності жив, переважно, випадковими заробітками. Як говорить Курос, ці поневіряння та фізичні труднощі були саме тим, що підготувало його до ультрамарафону.

Його тривала бігова кар'єра почалася в 1972 році. В 1977 році він пробіг свій перший марафон за 2 години 43 хвилини. У наступні роки поліпшив до 2:25.

Курос став відомий, вигравши Спартатлон в 1983 році з рекордом змагань[4], випередивши більш ніж на три години другого призера, і Сідней-Мельбурн в 1989 році за рекордні 5 днів, 5 годин, 7 хвилин і 6 секунд. Він побив попередній рекорд, встановлений Кліфом Янґом.

В 1988, через кілька тижнів після чергової перемоги в Сідней-Мельбурн, він відправився до Нью-Йорку, щоб виграти перший чемпіонат світу в бігу на 1000-миль, встановивши по ходу кілька світових рекордів. На запрошення Едіт Берсеш Курос в 2002 році брав участь в ультрамарафоні Бекешчаба-Арад (Угорщина) — 1 місце. У 2007 році, беручи участь у вперше проведеному Ультрабалатоні[hu], зайняв друге місце, програвши менш ніж дві хвилини Яношу Богару[hu][5].

Після результату 1997 року 303,506 км у 24-годинному бігу, він сказав, що більше не стартує на 24 години, тому що цей рекорд на віки. Курос сказав: «Коли інші люди втомлюються, вони зупиняються. Я НІ. Я керую тілом духом. Я кажу йому, що не втомився, і воно слухається мене». Медичне тестування також показало, що успіх Куроса багато в чому пояснюється високим ККД засвоєння їжі під час бігу.

Частково через жорсткі відносини з управлінням спорту його країни, частково через теплий прийом під час його численних візитів до Австралії, він переїхав до Австралії в 1990 році, і в 1993-у отримав австралійське громадянство. Він був введений до Зали слави Австралійської асоціації ультрабігунів у 2019 році.[6]

Курос також поет і автор пісень. Він написав понад 1000 віршів (деякі з них він опублікував у книзі «Symblegmata» (кластери)) і книгу «Шестиденний біг століття».

Досягнення ред.

Чемпіонати світу ред.

Дата Дистанція Місце проведення Результат Місце
1517.3.1985 48 годинний бег   Монтобан 452 км I
2030.5.1988 1000 миль   Нью-Йорк 10д+10:30.36 I
27.10.1990 100 км   Дулут 6:43.34 4
2223.9.2001 Добовий біг   Сан-Джованні-Лупатото 275,828 км I
89.9.2012 Добовий біг   Катовиці 237,921 км 26
1112.5.2013 Добовий біг   Стенберген 231,609 км 33

Світові рекорди ред.

Станом на жовтень 2010 року, згідно з International Association of Ultrarunners.[7]

Дистанція ред.

100 миль Шосе 11:46.37 13,665 км/год
1000 км Стадіон 5д 16:17.00 (Австралія 1984) 7,338 км/год
1000 км Шосе 5д 20:13.40 7,131 км/год
1000 миль Шосе 10д 10:30.36 (США — 1988) 6,424 км/год

Біг на час ред.

12 год Шосе 162,543 км (США, 1984) 13,545 км/год
12 год Стадіон 162,400 км 13,533 км/год
24 год Шосе 290,221 км 12,093 км/год
24 год Стадіон 303,506 км (Австралія, 1997) 12,646 км/год
48 год Шосе 433,095 км 9,023 км/год
48 год Стадіон 473,797 км (Франція, 1996) 9,875 км/год
6 діб Шосе 1028.370 км 7,142 км/год
6 діб Стадіон 1036.851 км 7,214 км/год

Примітки ред.

  1. Are these runners ultra-tough … or ultra-crazy? [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  2. World Best Performances, International Association of Ultrarunners, October 2010 [Архівовано 15 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  3. "IAU World (age) best performances" (PDF) (PDF).
  4. Japan's Ryoichi Sekiya wins Spartathlon race [Архівовано 18 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  5. Ultrabalaton.hu. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 14 грудня 2011.
  6. Kouros inducted into Australian Ultra Running Hall of Fame. Australian Ultra Runners Association (en-AU) . Процитовано 10 лютого 2023.
  7. World Best Performances Ocober 2010 (PDF).

Література ред.

Посилання ред.