Янчук Валерій Леонтійович
Валері́й Лео́нтійович Янчу́к (нар. 13 вересня 1985 — пом. 25 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Янчук Валерій Леонтійович | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
13 вересня 1985 Іваничі |
| Смерть |
25 серпня 2014 (28 років) Дзеркальне |
| Поховання | Іваничівський район |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
 | |
Короткий життєпис ред.
Народився 1985 року в смт Іваничі (Волинська область). Мешкав у місті Дубно.
В часі війни — солдат, командир відділення, 51-ша окрема механізована бригада. 25 серпня Валерій був тяжко поранений поблизу села Дзеркальне Амвросіївського району. Тоді ж загинули Олександр Лобжин та Ігор Пугач.
Місцевий мешканець підібрав пораненого і привіз до Амвросіївки, під час операції Валерій помер.
Його поховали в Амвросіївці на міському кладовищі, але місцевий судмедексперт помилково вказав прізвище — Ямчук, тому воїна довго не могли розшукати. На ТБ вийшов сюжет про зниклого бійця, і на зв'язок з рідними вийшов той чоловік, який намагався його врятувати.
Ідентифікований за експертизою ДНК наприкінці серпня 2015 року. 1 вересня з воїном попрощалися у Луцьку. Похований в смт Іваничі. Станом на 2023 рік триває експертиза ДНК.
Залишилися донька, мати Любов Романюк, брат, сестра.[1]
Нагороди та вшанування ред.
- відкрито меморіальну дошку у ЗОШ, яку він закінчив
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 1
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
Примітки ред.
Джерела ред.
- Янчук Валерій Леонтійович [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |