Янковський Олексій Сергійович
Олексій Сергійович Янковський (15 грудня 1993, АР Крим — 24 липня 2022, с. Семигір'я, біля м. Бахмут, Донецька область) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
| Олексій Янковський Олексій Сергійович Янковський | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 грудня 1993 Автономна Республіка Крим, Україна | |
| Смерть |
24 липня 2022 (28 років) село Семигір'я, Бахмутський район, Донецька область, Україна (Уламкове поранення голови) | |
| Поховання | 28.07.2022 (село Млинівці, Тернопільський район, Тернопільська область) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater |
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського Львівський національний університет імені Івана Франка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Олексій Янковський народився 15 грудня 1993 року в селищі Леніне АР Крим. Навчався у ТНУ ім. В. І. Вернадського на факультеті філософії. Після початку анексії АР Крим з боку Російської Федерації Олексій брав активну участь у антиросійських мітингах. Через загрозу особистого переслідування з боку правоохоронних органів Російської Федерації Олексій був змушений переїхати до Львова, де продовжив вивчати філософію у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Олексій дуже любив та сумував за домом у АР Крим. Мотивацією встати на захист Батьківщини в українсько-російській війні було зокрема звільнення АР Крим.
У свій вільний час Олексій полюбляв багато читати, цікавився історією, кінематографією, писав вірші.
Від 2016 родина Олексій проживала в с. Млинівці (нині Зборівської громади Тернопільського району Тернопільської области). Загинув 24 липня 2022 року під час виконання служби у лавах Збройних сил України в районі м. Бахмут на Донеччині.
Похований 28 липня 2022 року в с. Млинівці.
Залишились батьки, сестра та дівчина.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (12 серпня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Вшанування ред.
26-27 липня 2022 року оголошені днями жалоби на території Зборівської громади Тернопільського району.
Примітки ред.
Джерела ред.
- І. Белякова. Вітали маму з 50-річчям, а слідом зайшли військові з повідомленням про загибель сина // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 28 липня.
- Спогади сестри Олексія.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |