Якоб Ловренчич (1787, Загреб — 27 січня 1842, Вараждин) — хорватський письменник,   який писав на кайкавському наріччі хорватської мови.

Якоб Ловренчич
Народився 1787 або 1780[1]
Загреб, Хорватське королівство
Помер 27 січня 1842(1842-01-27)[2]
Вараждин, Хорватія
Країна  Угорське королівство
Діяльність письменник
Мова творів хорватська

Біографія ред.

Якоб Ловренчич народився в Загребі. Деякий час був провізором у дворянскій родині Драшковичів у Тракошчані, потім службовцем на Каптолі (районі, де розміщується Загребська архідіоцезія) та у графині Катаріни Патачич[hr] (котра відома також як поетеса, що творила на межі 18 та 19 століть; нині в Хорватії  є літературна премія її імені, за кращу книгу року, написану на кайкавському наріччі). Всі свої твори Ловренчич писав на кайкавському наріччі, та не пристав до популярного в першій половині ХІХ століття  суспільно-політичного і культурного руху ілліристів    (поширеного у Хорватії та Славонії, з головною метою літературно-мовного, а пізніше й  політичного об'єднання південних слов'ян).

Після переселення у Вараждин десять років редагував вараждинський Хорватський Календар (1831—1839 рр.), у якому видав і всі свої книги. Займався перекладами та переробками (охорвачуванням) драм популярних на той час німецьких літераторів — драматурга та романіста Аугуста Коцебу[de] та  католицького письменника та філософа Карла фон Еккартсгаузена[de], які у ХІХ столітті охоче гралися на сценах вараждинської семінарії, загребського театру та театральними любителями. Твори збірки, що мають спільну назву «Короткі оповіді», характерні  релігійно-моралізаторським напрямом. Найвідомішим твором письменника є «Петріца Керемпух або Діяння та життя людини проклятої», написаний з образу Тіля Уленшпігеля.

Примітки ред.

  1. Dr. Constant v. Wurzbach Lovrenčic, Jacob // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 16. — S. 94.
  2. Hrvatski biografski leksikon — 1983.