Язід III ібн аль-Валід
Язід III ібн аль-Валід (араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك; 701 — 25 вересня 744) — халіф з династії Омеядів.
| Язід III ібн аль-Валід араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Квітень — жовтень 744 року | ||
| Попередник: | Аль-Валід II | |
| Спадкоємець: | Ібрагім | |
| Народження: |
701 Сирія | |
| Смерть: |
25 вересня 744 Дамаск, Омеядський халіфат | |
| Причина смерті: | рак головного мозку[d] | |
| Національність: | Араб | |
| Країна: | Омеядський халіфат | |
| Релігія: | Іслам | |
| Рід: | Омеяди | |
| Батько: | Аль-Валід I | |
Життєпис ред.
Язід був сином перської княжни, яку подарували як наложницю халіфу Аль-Валіду I[1]. Арабський історик Ат-Табарі казав, що Язід був високим і гарним[2].
За часи правління Язіда III відбулись серйозні заворушення у деяких провінціях халіфату. Окрім того стався розкол всередині династії Омеядів. Населення Хомса підбурило заколот, закликаючи помститись за убитого аль-Валіда II ібн Язіда, й оголосило халіфом його сина аль-Хакама. Повстанці убили намісника провінції й під командою Абу Мухаммада ас-Суф'яні вирушили на Дамаск. Загін був розгромлений Сулайманом ібн Хішамом та Абдул-Азізом ібн аль-Валідом, а ас-Суф'яні був взятий у полон. Повстання також відбувались у Палестині, Вірменії й Атропатені[3].
Примітки ред.
- ↑ Philip Khuri Hitti, History Of Syria (Gorgias Press LLC, 2004), 489
- ↑ Tabari, 243
- ↑ А. Али-заде. Язид III ибн аль-Валид (126/744) [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4
Література ред.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- А. Али-заде. Ибрахим ибн аль-Валид (126/744 — 127/744) // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4