Ядвіга Богданович
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (липень 2020) |
Ядвіга Богданович (нар.? — 5 січня 1937, Львів) — польська активістка незалежності, громадського та жіночого руху.
Ядвіга Богданович | |
---|---|
Народилася |
19 століття Ряшів |
Померла | 5 січня 1937 |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | політична діячка |
Знання мов | польська |
Партія | Безпартійний блок співпраці з урядом |
Нагороди | |
Життєпис ред.
У молодості вона стала активісткою гурту Товариства народної школи імені Теодора Томаша Жежа. З 1912 року вона працювала в жіночому відділенні Асоціації стрільців. Після початку Першої світової війни вона керувала корчмою у Відні для польських легіонерів, з 1915 року у Львівській Жіночій лізі. Вона організувала у Львові Економіку легіонерів, в рамках якої допомагали польським солдатам захищати Львів під час польсько-української війни.
Після повернення Польщі незалежності на зорі Другої Польської Республіки вона долучилася до діяльності Ліги Незалежності та Клубу прогресивних жінок. Під час польсько-більшовицької війни вона консолідувала жіночі об'єднання для захисту своєї батьківщини та очолила комітет «Все для фронту». У наступні роки вона була головою філії Жіночої ліги у Львові[1]. Богданович працювала в притулку імені Юзефа Пілсудського, в якому доглядалии за сиротами легіонерів та захисників Львова. Вона працювала активно в Спілці жінок, виконуючи обов'язки віце-президента воєводського округу. Богданович була президентом Союзу польських спілок захисників Вітчизни[2] .
Після парламентських виборів 1930 року Ядвіга стала депутатом сейму третього терміну, обраною зі списку під № 1 (BBWR — Безпартійний блок співпраці з урядом)[3].
Вона жила за адресою вул. Яблоновських 42 у Львові.
Ядвіга Богданович померла 5 січня 1937 року. Її поховали на Личаківському кладовищі у Львові 8 січня 1937 року.
Чоловіком Богданович був Казимір Лада Богданович, суддя у Львові[4].
Відзнаки та ордени ред.
- Лицарський хрест ордена Відродження Польщі
- Медаль Незалежності
- Знак Пошани «Орлята»
- Легіонерський захисний хрест
Посилання ред.
- ↑ Komitet Kobiecy P. W. K. w Poznaniu. Nr 298 z 29 grudnia 1928: 4.
- ↑ Komunikaty. Nr 16 z 22 stycznia 1937: 2.
- ↑ Po wyborach lwowskich. Komunikat urzędowy. Nr 270 z 22 listopada 1930: 3.
- ↑ Ruch służbowy w byłym zaborze austriackim (PDF). Nr 8 z 28 listopada 1919: 297.
Бібліографія ред.
- Ś. p. Jadwiga Bogdanowiczowa. Nr 4 z 8 stycznia 1937: 2.