Ягн Олександр-Едуард Юлійович

Ягн Олександр-Едуард Юлійович (11 березня 1848(18480311), Пенза — 10 лютого 1922, Білорічиця) — український архітектор, художник, майстер художньої кераміки. Один із засновників стилю український модерн.[1]

Ягн Олександр-Едуард Юлійович
Народження 11 березня 1848(1848-03-11)
Смерть 10 лютого 1922(1922-02-10) (73 роки)
Навчання Московське училище живопису, скульптури і зодчества,
Римська академія мистецтв
Діяльність архітектор
Архітектурний стиль український архітектурний модерн

Біографія ред.

Народився 1848 року в Пензі в родині лікаря.[2] Навчався в Московському училищі живопису, скульптури і зодчества до 1863 року, потім в Академії мистецтв в Римі. З 1876 року жив в Україні. Працював на Чернігівщині, Полтавщині й Сумщині.[3]

Споруди і проекти ред.

 
Церква-усипальниця декабристів у с. Вороньки до зруйнування комуністичною владою
 
Палац О. С. Рахманової в селі Білорічиці Чернігівської області. 1886 рік. Не зберігся. Від комплексу зберігся лише флігель.
 
Флігель у селі Білоричиці. 1887 рік.

Створив у маєтку О. С. Рахманової в селі Білорічиця архітектурний ансамбль, що складався з палацу (1886), флігеля (1878, розписи художника В. Соколова), пекарні, церкви і парку. Зберігся флігель, інші будівлі були зруйновані 1941 року. Флігель нагадує українську хату на дві половини; його дах, фриз, віконні наличники виготовлено з майоліки і теракоти, ними обкладено колони й печі.[3][2]

За проектами Олександра-Едуарда Ягна в Україні також збудовані:[3]

  • Церква-усипальниця декабристів Волконських у селі Вороньки (1870-і роки, зруйнована),
  • будинок М. М. Кочубея в селі Вороньки,
  • Каплиця-усипальня Кочубеїв в селі Ярославка на Сумщині,
  • Будинок Капніста у Великій Обухівці на Полтавщині,
  • Будинок О. М. Горчакова в селі Ташань на Київщині.

Ягн виконав планування 2 парків і 3 фруктових садів, а також розробив проект даху і внутрішнього оздоблення Московських торговельних рядів.[3]

Організував художньо-виробничі майстерні в селі Вороньки (Чернігівська обл.), де одним з перших у вітчизняній практиці відновив виготовлення художньої майоліки і теракоти з мотивами української народної орнаментації. 1902 року за ескізами Ягна було виготовлено майоліковий декор для оздоблення храму біля міста Шипки в Болгарії.[1]

Примітки ред.

  1. а б Цей день в історії — події та люди
  2. а б ЯГН А. Ю.[недоступне посилання з серпня 2019] // Туристичний портал Саратов
  3. а б в г Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 15 червня 2012.

Посилання ред.