Вікіпедія

Ю Син Хо

південнокорейський актор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ю.
У цьому корейському імені прізвище (Ю) стоїть перед особовим ім'ям.

Ю Син Хо (Хангиль: 유승호, Ханча: 俞承豪; народився 17 серпня 1993) — південнокорейський актор, який отримав славу, як дитина-актор у фільмі «Дорога до дому» (2002).

Ю Син Хо
кор. 유승호
Народився 17 серпня 1993(1993-08-17) (30 років)
Інчхон, Республіка Корея
Національність Корея Південна Корея
Громадянство  Південна Корея
Діяльність Актор
Alma mater Baekshin High Schoold
Роки діяльності 1999 — дотепер
IMDb nm1235558
CMNS: Ю Син Хо у Вікісховищі

Раннє життя та навчання ред.

Народився і виріс Ю Син Хо в південнокорейському місті Інчхон, він є наймолодшим серед двох суродженців. Пізніше він став стверджувати, що його сім'я була бідною[1].

Син Хо закінчив Вищу школу Пекшін у лютому 2012 року, та вирішив не продовжувати навчання в коледжі а зосередити свою увагу на кар'єрі актора[2][3].

Кар'єра ред.

1999—2009: Початок кар'єри, як дитина-актор ред.

Син Хо вперше виступив у ролі актора знявшись в рекламі мобільного телефону у 1999 році, після того, як його мама надіслала його фотографію до рекламного агентства.

У 2000 роках він розпочинає свою кар'єру як дитина-актор, вперше з'явившись у телевізійній драмі «Риба Татуся»[4]. Він став зіркою після свого першого фільму «Дорога додому», де зіграв пустотливого міського хлопчика, який вчиться цінувати сільське життя під час примусового проведення літа зі своєю глухонімою бабусею[5]. Низькобюджетний фільм мав неочікувані касові збори у 2002 році, набравши більше ніж 4 мільйона глядачів[6]. Після цього його стали лагідно іменувати — «Маленький брат нації»[7]. Потім Син Хо знімався у фільмі про тварин «Серце є…» (2006) про хлопчика і його улюбленого собаку, та «Незабутнє» (2008) про шкільного учня з віддаленого острова, який вирушив на екскурсію на фабрику цукерок у Сеулі у 70-их роках[8][9][10].

Він продовжив зніматися на телебаченні, з'явившись у пригодницькому серіалі для дітей «Магічні воїни Мір і Ґаон» (2005). Далі Син Хо наповнював свою фільмографію, граючи молоді версії головних героїв у телевізійних драмах, включаючи генерала Лі Сунсіна в «Безсмертний адмірал Лі Сунсін» (2004), Короля Сонджона у «Король і Я» (2007) та Квангетхо у «Легенда» (2007)[11].

У 2009 році Син Хо знімається в екшн фільмі «Місто Батьків» та у трилері «Таємниця четвертого періода»[12][13]. Також він зіграв Кім Чхун Чху у популярному серіалі «Королева Сондок»[14].

2010—2014: Підліткові ролі ред.

У підліткові роки Син Хо отримав одну з головних ролей у серіалі «Майстер Навчання» (2010), корейській екранізації японської манґи «Дракон Закура»[en][15][16][17]. Потім він зіграв більш зрілу роль у серіалі «Полум'я бажання», в якому зіграв сина другого покоління багатої сім'ї чеболів, який незацікавлений у битві за успіх серед своїх родичів та одружується у 21 рік[18]. Пізніше в цьому ж році, Ю співав у дуеті з виконавицею та акторкою IU пісню «Вірю в любов» для благодійної програми «Запрошення на любов». Текст пісні заснований на щоденнику, який Ю писав, коли бачив сиріт війни у нетрях Шрі-Ланки[19].

 
У листопаді 2012

У 2011 році актор тренувався у фехтуванні та бойових мистецтвах для ролі найманого вбивці у історичному серіалі"Воїн Бек Дон Су", заснованому на манхві, написаної Лі Че Хьоном[20]. Також він озвучував Гріні, у анімаційному фільмі «Ліфі, курка у дикий світ», яка є адаптацією дитячого роману написаного Хван Сон Мі[en][21]. Потім він знімається разом із Кім Ха Ниль у трилері «Сліпа»[22].

У 2012 році Син Хо отримав свою першу головну чоловічу роль у серіалі «Операція Освідчення», корейському ремейку японської драми «Операція "Любов"»[en][23][24]. Далі була допоміжна роль Нефритового імператора, володаря небес, у фентезійно-історичній драмі «Аран та Магістрат»[25][26]. Опісля, він знімався у мелодрамі «Сумую за тобою», де грав непривітну людину, яка ховає серце наповнене помстою за своєю ніжною посмішкою[27][28][29].

Відомий пресі, як «Маленький Со Чі Соп» через свою схожість із цим актором. У 2013 році Ю знімався разом із Пак Сін Хє у музичному кліпи на Сингл «Гумка (Eraser)» виконавця Со. Це його другий раз, коли він просуває музичні зусилля Со, після кліпу «Самотнє Життя (Lonely Life)» 2008 року[30][31]. Потім вийшла у друк перша фото книга Ю під назвою «Лист подорожей, Весняний сніг Та…»; вона була останнім проектом відомого фотографа Борі перед його смертю 9 квітня 2013 року[32].

2015–сьогодення: Дорослі ролі та зростання популярності ред.

Першим проектом Син Хо після армії була поява в музичному відеокліпі «Ти з того самого часу» виконавця Наоля[en][33]. Його наступною роллю була роль впертого письменника вебкоміксів, що доглядає за котом у телевізійні адаптації вебкомікса «Уявний Кіт»[34][35]. Після цього актор знімається у романтичному фільмі «Маг» знятого Кім Де Сином, в якому він грає циркового фокусника який закохується у принцесу[36]. Потім Ю отримав роль у серіалі «Пам'ятай» каналу SBS, де зіграв юриста з гіпертимнезією[en], який захищає свого батька від камери смертників[37].

У 2016 році Син Хо знімається у фільмі «Сон Даль: Людина, яка продає річку», де грає власника Кім Сон Даля[38][39]. У 2017 році він знімається в історичній мелодрамі «Імператор: Володар маски» каналу MBC[40][41]. Потім він зіграв головну роль у романтичній комедії «Я — не робот»[42].

Особисте життя ред.

З 5 травня 2013 року Син Хо проходив обов'язкову військову службу, звичайним солдатом. Повідомляється що він працював над тренуванням нових рекрутів[43][44][45][46][47][48]. Демобілізувався актор 4 грудня 2014 року[49][50].

Фільмографія ред.

Фільми ред.

Рік Назва Роль
2002 «Дорога до дому»[en] Сан Ву
2003 «Щасливе Різдво Еро»[en] Дитячий янгольський хор
2004 «Не розповідай батьку» Кім Чхо Вон
2006 «Серце є…»[en] Чхвн І
2008 «Незабутнє» Кіл Со
2009 «Астробой» Астробой (дубляж корейською мовою)[51]
«Місто батьків»[en] Кім Чон Чхоль
«Таємниця четвертого періода»[en] Хан Чон Хун
2011 «Ліфі, курка у дикий світ»[en] (анімаційний фільм) Ґріні (голос)
«Сліпа»[en] Кван Кі Соп
2012 «Фрагменти солодких спогадів» (3D Короткометражний фільм)[52][53]
2015 «Маг»[en] Хва Хі
2016 «Сондаль: Людина, яка продає річку»[en] Кім Ін Хон / Кім Сон Даль

Телевізійні серіали ред.

Рік Назва Роль Канал
2000 «Риба Татуся» Чон Да Ум
MBC
2001 Найкращий театр MBC «Хлопці не плачуть» Ду Сан
Найкращий театр MBC «Це трапилося на парковці»
2003 Найкращий театр MBC «Все той рамьон» Джун Йон
Найкращий театр MBC «Мрія зимової пташки» Джун Хо
«Любовний лист»[en] молодий Лі Ву Джін
2004 Найкращий театр MBC «Привіт, Клементина» Се Бом
«Солодкі булочки»[en] молодий Лі Шін Хьок
«Безсмертний адмірал Лі Сунсін»[en] молодий Лі Сунсін
KBS1
«Дорогоцінна сім'я»[en] Парк Джун І
KBS2
2005 «Сумна історія кохання»[en] молодий Со Джун Йон
MBC
«Магічні Воїни Мір і Ґаон» Мір
KBS2
2006 «Прибулець Сем» Ван Хе Рьон
Tooniverse
2007 «Король і Я»[en] молодий Сонджон
SBS
«Легенда»[en] молодий Квангетхо
MBC
2009 «Королева Сондок»[en] Кім Чхунчху
«Ти прекрасний!» Покупець у магазині (Камео, серія 9)
SBS
2010 «Майстер навчання»[en] Хван Бек Хьон
KBS2
«Полум'я бажання»[en] Кім Мін Дже
MBC
2011 «Воїн Пек Дон Су»[en] Йо Вун
SBS
2012 «Операція освідчення[en] Кан Бек Хо
TV Chosun
«Аран і магістат»[en] Нефритовий імператор, Король небес
MBC
«Сумую за тобою»[en] Кан Хьон Чу / Гаррі Боррісон
2013 «Homo Academicus»[en] Диктор, документальний фільм[54]
KBS1
2015 «Уявний Кіт»[en] Хьон Чон Хьон
MBC Every 1
2015–2016 «Пам'ятай»[en] Со Джін Ву
SBS
2017 «Імператор: Володар маски»[en] Лі Сон
MBC
2017-2018 «Я — не робот» Кім Мін Кю
2018 «Гравець»[en] камео
OCN
2018-2019 «Мій дивний герой»[en] Кан Бок Су
SBS
2020 «Меморист»[en] Тон Бек
tvN
2021-2022 «Самогон» Нам Йон KBS2

Дискографія ред.

Рік Назва пісні Примітки
2010 «Believe in Love» Дуетом з IU

Бібліографія ред.

Рік Назва Видавець ISBN Примітки
2013 Лист подорожей, Весняний сніг Та… Wisdom House ISBN 9788959137268 Фото книга

Посольство ред.

Рік Назва Нотатки
2015 DMZ Фестиваль міжнародних документальних фільмів (International Documentary Film Fest) з Чхе Су Бін

Нагороди та номінації ред.

Рік Нагорода Категорія Номінований за роботою Результат Прим.
2002 24-та Премія молодих артистів Кращий молодий артист міжнародного кіно «Дорога до дому» Перемога
2005 Премія KBS драма Кращий молодий актор «Безсмертний адмірал Лі Сунсін», «Дорогоцінна сім'я» Перемога
2007 1-а Премія Корейських кінозірок «Серце є…» Перемога
Премія SBS драма «Король і Я» Перемога
2008 2-га Премія Mnet 20's Choice Гарячий молодий чоловік Н/Д Перемога
2009 4-та Премія Андре Кіма «Краща зірка» Чоловік — Зірка Н/Д Перемога [55]
Премія MBC драма Кращий новий актор «Королева Сондок» Перемога [56]
2010 46-та Премія Пексан Кращий новий актор телебачення «Майстер Навчання» Номінація
Кращий новий кіноактор «„Таємниця четвертого періода“» Номінація
26-та Премія Korea Best Dressed Swan Найкраще вдягнений актор телебачення «Майстер Навчання» Перемога
Премія KBS драма Краща пара разом з Пак Чі Йон[en] Номінація
Нагорода Netizens' (актор) Номінація
Нагорода за майстерність (актор мінісеріалу) Номінація
2012 Премія MBC драма «Аран і магістат», «Сумую за тобою» Номінація
2013 New Soldiers Education Unit Нагорода за майстерність від командиру батальйону Н/Д Перемога
2016 9-та Премія Корейської драми Нагорода за високу майстерність (актор) «Пам'ятай» Номінація
Премія SBS драма Нагорода за майстерність (актор жанрової драми) Перемога
2017 Премія MBC драма Нагорода за високу майстерність (актор мінісеріалу) «Імператор: Володар маски» Перемога [57]

Примітки ред.

  1. ↑ 다세포 소년. Vogue Korea (Korean) . 31 липня 2012. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  2. ↑ Yoo Seung-ho to forgo college. Korea JoongAng Daily. 26 жовтня 2011. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 23 червня 2014.
  3. ↑ Jung, Min-ho (28 лютого 2013). Showbiz lowdown. The Korea Times. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 23 червня 2014.
  4. ↑ Child actors who became 'irreplaceable'. The Korea Times. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  5. ↑ [EDITORIALS]Jibeuro's Family Lesson. Korea JoongAng Daily. 10 травня 2002. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2018.
  6. ↑ Kim, Hee-eun (19 березня 2014). SBS airs clip of Yoo in Army. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 23 червня 2014.
  7. ↑ 유승호 "성인연기 도전, 이렇게 어려운 줄 몰랐다…아직도 미완성". enews24 (Ko) . 2 липня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  8. ↑ Yi, Chang-ho (21 квітня 2008). Child actor YOO Seung-ho returns to the big screen. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 23 червня 2014.
  9. ↑ Lee, Hyo-won (8 травня 2008). Unforgettable: Return to Innocence. The Korea Times. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 23 червня 2014.
  10. ↑ Lee, Min-a (25 вересня 2006). Child actors come of age in Korea. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  11. ↑ Korea's 20-somethings Being Sidelined. The Chosun Ilbo. 7 листопада 2007. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 23 червня 2014.
  12. ↑ Yoo Seung-ho as a tough guy in "City of Fathers". HanCinema. 31 серпня 2009. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  13. ↑ 유승호가 김전일? 소년탐정 열연. OSEN (кор.). 4 серпня 2009.[недоступне посилання з серпня 2019]
  14. ↑ '꽃보다 아름다운' 유승호, '선덕' 촬영사진 공개. Star News (кор.). 14 вересня 2009.
  15. ↑ Oh, Jean (4 січня 2010). Six dramas revamping 2010 lineup. The Korea Herald. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  16. ↑ Choi, Ji-eun (16 січня 2010). Hwang Baek-hyun VS Hong Chan-doo: Comparison of characters from KBS TV series Master of Study. 10Asia. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  17. ↑ Wee, Geun-woo (5 лютого 2010). Master of Study set reveals it truly has achieved it all. 10Asia. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  18. ↑ MBC's weekend special drama, "Flames of Desire"... Yoo Seung-ho, he's falling in love with a Seo Woo. MBC Global Media. 24 листопада 2010. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  19. ↑ IU & Yoo Seung Ho Duet "Believe in Love". Soompi. 24 липня 2010. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  20. ↑ Kim, Hee-ju (20 червня 2011). On the set of SBS TV series The Warrior, Baek Dong-soo. 10Asia. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 23 червня 2014.
  21. ↑ Elley, Derek (28 грудня 2011). Leafie. Film Business Asia. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 23 червня 2014.
  22. ↑ Lee, Hyo-won (18 серпня 2011). Blind sees promising potential. The Korea Times. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  23. ↑ Yoo Seung-ho signs on to play male lead in Chosun's cable TV series. 10Asia. 12 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2018.
  24. ↑ Hong, Lucia (31 січня 2012). Actor Yoo Seung-ho: It feels like I learned how to love from words. 10Asia. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 23 червня 2014.
  25. ↑ Suk, Monica (27 квітня 2012). Yoo Seung-ho confirms cast in Lee Joon-gi's upcoming TV series. 10Asia. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2012.
  26. ↑ Ho, Stewart (20 липня 2012). Yoo Seung Ho's and Park Jun Gyu's Stills for Arang and the Magistrate Released. enewsWorld. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 жовтня 2012.
  27. ↑ Ho, Stewart (22 жовтня 2012). Yoo Seung Ho Joins Park Yoo Chun, Yun Eun Hye's I Miss You. enewsWorld. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  28. ↑ Lee, Hye-ji (22 жовтня 2012). Yoo Seung-ho to Star in Park Yuchun's New Melodrama. 10Asia. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 23 червня 2014.
  29. ↑ Park, Hyun-min (2 листопада 2012). I Miss You's Yoo Seung Ho Talks About His Sad Crush. enewsWorld. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 23 червня 2014.
  30. ↑ Hong, Grace Danbi (9 січня 2013). Yoo Seung Ho and Park Shin Hye to Star in So Ji Sub's MV. enewsWorld. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 12 січня 2013.
  31. ↑ Jeon, Su-mi (11 січня 2013). So Ji Sub and Yoo Seung Ho Get Together at the Set for So Ji Sub's MV. enewsWorld. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 червня 2014.
  32. ↑ Hong, Grace Danbi (16 квітня 2013). Photographer Bori's Last Project with Yoo Seung Ho Released. enewsWorld. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 23 червня 2014.
  33. ↑ Naul releases solo song ‘Same Time’. Korea JoongAng Daily. 6 лютого 2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2018.
  34. ↑ Sung, So-young (9 жовтня 2015). Yoo Seung-ho to star as web cartoonist. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
  35. ↑ Lim, Jeong-yeo (3 листопада 2015). Yoo Seung-ho bridges movie, terrestrial and cable dramas. The Korea Herald. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 6 листопада 2015.
  36. ↑ Kim, June (30 грудня 2014). YOO Seung-ho and GO A-ra to Magically Fall in Love. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
  37. ↑ Yoo to star as lawyer in thriller-melodrama. The Korea Times. 4 грудня 2015. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 24 грудня 2015.
  38. ↑ Yoo transforms into legendary conman. The Korea Times. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)
  39. ↑ (Yonhap Interview) Actor Yoo Seung-ho envies his character in new film. Yonhap. 24 червня 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  40. ↑ Yoo Seung-ho cast as prince in new drama. The Korea Times. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  41. ↑ [INTERVIEW] Yoo Seung-ho sheds child actor image with 'The Emperor'. The Korea Times. 23 липня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2018.
  42. ↑ Yoo Seung-ho joins cast of ‘I’m Not a Robot’. Korea JoongAng Daily. 21 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  43. ↑ Ko, Hong-ju (18 червня 2013). Yoo Seung Ho Becomes a Trainer in the Army. enewsWorld. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  44. ↑ Sunwoo, Carla (22 грудня 2012). I Miss You star says he will enlist. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 23 червня 2014.
  45. ↑ Ho, Stewart (21 грудня 2013). Yoo Seung Ho to Join Military After I Miss You Ends. enewsWorld. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 4 квітня 2013.
  46. ↑ Ko, Hong-ju; Jeon, Su-mi (6 березня 2013). Yoo Seung Ho Enters the Army in Secret. enewsWorld. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 4 квітня 2013.
  47. ↑ Yoo Seung-ho Eschews Special Treatment in Army. The Chosun Ilbo. 6 березня 2013. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2013.
  48. ↑ Lee, Sun-min (7 березня 2013). Yoo Seung-ho starts military service. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 4 квітня 2013.
  49. ↑ Sung, So-young (5 грудня 2014). Yoo Seung-ho finishes military duty. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  50. ↑ Yoo Seung-ho Completes Military Service. The Chosun Ilbo. 5 грудня 2014. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  51. ↑ Song, Woong-ki (20 серпня 2009). Astro Boy makes silver screen debut. The Korea Herald. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  52. ↑ Sunwoo, Carla (31 липня 2012). Ku Hye-sun to screen her 3-D short. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  53. ↑ Yoo Seung Ho Cast in Director Gu Hye Sun’s 3D Film. enewsWorld. 12 березня 2012. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 19 січня 2018.
  54. ↑ Lee, Jin-ho (15 березня 2013). Yoo Seung Ho's Voice is Heard Narrating a Documentary. enewsWorld. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 23 червня 2014.
  55. ↑ Garcia, Cathy Rose A. (29 листопада 2009). Stars Shine at Andre Kim's Atelier. The Korea Times. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  56. ↑ Park, So-yeon (31 грудня 2009). Ko Hyun-joung wins grand prize at MBC Acting Awards. 10Asia. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 2 грудня 2012.
  57. ↑ Winners of the 2017 MBC Drama Awards. Hancinema. 30 грудня 2017. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 19 січня 2018.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ю_Син_Хо&oldid=40692044