Юхан Петтер Арреніус
Юхан Петтер Арреніус (швед. Johan Petter Arrhenius) — шведський ботанік і агроном[4]. Дядько вченого-хіміка, лауреата Нобелівської премії з хімії в 1903 році Сванте Арреніуса[5].
| Юхан Петтер Арреніус | |
|---|---|
| швед. Johan Peter (Pehr, Petter) Arrhenius | |
 | |
| Народився |
27 вересня 1811[1][2] Q10541757?, Швеція[1][2] |
| Помер |
5 вересня 1889[1][2][1] (77 років) парафія Клараd, Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | політик, агроном, видавець, ботанік |
| Alma mater | Університет Уппсала[2] |
| Галузь | ботаніка |
| Посада | member of the First Chamberd[3][2][1] |
| Членство | Шведська королівська академія наук |
 Юхан Петтер Арреніус у Вікісховищі | |
Народився 27 вересня 1811 року в Яреді[sv] (лен Кальмар)[6]. З 1830 року навчався в Упсалі, в 1840 році був призначений доцентом ботаніки, в 1848 році — начальником знову відкритого агрономічного інституту в Ультуні, поблизу Уппсали. У 1850 році обраний професором, а в 1862 році — секретарем Агрономічної академії в Стокгольмі і займав цей пост до 1881 року (також у 1882—1883 роках тимчасово заміщав померлого спадкоємця)[6]. Своєю викладацькою та літературною діяльністю зробив значний внесок у справу розвитку сільського господарства в Швеції. Його підручники «Lä robok i Botanik» (5 вид., 1882), «Handbok i Svenska jordbruket» (4 вид., 1879) і «Landbrukspraktika» (3 вид., 1876), так само як його серія «Smärre samlade skrifter i landthushållningen» (27 випусків, 1858—1885) отримали значне поширення. Арреніус брав участь і в політичному житті своєї країни як член верхньої палати (1867—1872)[4].
Помер у Стокгольмі 5 вересня 1889 року[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Johan Petter Arrhenius — 1917.
- ↑ а б в г д Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 2. — С. 261.
- ↑ Register to the Swedish Parliament's minutes with annexes for the period from the year 1867 to the year 1899. Volume 1, Personal index — 1899. — С. 40.
- ↑ а б Аррениус Иоанн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Svante Arrhenius — Biography
- ↑ а б в Johan Petter A. // Nordisk familjebok, 1904—1926.(швед.)
Джерело ред.
- Аррениус Иоанн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)