Юн Чхі Хо
Юн Чхі Хо (кор. 윤치호, Yun Chi-ho; 26 грудня 1864 — 9 грудня 1945) — корейський політик, активіст руху за незалежність Кореї. Дядько Юн Бо Сона — президента республіки Корея в 1960.
| Юн Чхі Хо | |
|---|---|
 | |
| Народився |
26 грудня 1864 Асан (Південна Корея), Південний Чхунчхон, Південна Корея |
| Помер |
6 грудня 1945 (80 років) Кесон, Провінція Хванхе, Чосон |
| Країна | Корея |
| Діяльність | політик, філософ, журналіст, педагог, автобіограф, посадова особа, дипломат, усний перекладач, політичний активіст |
| Alma mater | Університет Вандербільта (1891)[1], Університет Еморі[1], Університет Кейо, Dojinshad, Oxford College of Emory Universityd і Vanderbilt University Divinity Schoold |
| Знання мов | корейська[2], англійська[2] і японська[2] |
| Титул | барон |
| Посада | член Палати перів Японіїd |
| Конфесія | методизм |
| Батько | Yun Ung-nyeold |
| У шлюбі з | Ma eh-bangd |
| Діти | Yun Young-sund і Q16726585? |
Життєпис ред.
Народився 1864 в місті Дунпо, провінція Чхунчхондо, Чосон. Закінчив Університет Вандербілт[3], Теннессі, США, а ступінь доктора права отримав в Університеті Еморі, Джорджія[4].
Займав ряд державних постів в уряді Чосон, у тому числі в 1904 міністра закордонних справ.
Коли в 1910 Чосон окупований Японською імперією, Юн Чхі Хо приєднався до руху спротиву. Один з найвідоміший активістів руху за незалежність.
У 1913 за антияпонську діяльність був заарештований та ув'язнений.
У 1915 звільнений з в'язниці та перейшов на прояпонські позиції[5]. Отримав титул барона, працював в апараті Генерал-губернатора Кореї. Переїхав до Японії.
У 1945 обраний в Палату радників Японської імперії[6].
Після Другої Світової війни повернувся до Кореї.
Помер 9 грудня 1945 в місті Кесон. Існує версія, що він покінчив життя самогубством, але докази цього відсутні.
Примітки ред.
- ↑ а б https://web.library.emory.edu/exhibitions/yun-chi-ho.html
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ 100 Koreans Freed; But Baron Yun Chi-ho and Other Prominent Men Are Found Guilty [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] New York Times. March 21, 1913.
- ↑ Loftus, Mary J. A Search for Truth; Yun Chi-Ho's Legacy is Rediscovered by his Great-granddaughter, Emory Magazine, Vol 80, No. 1, Spring 2004).
- ↑ 일제 친일반민족행위자 708명 명단. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 25 січня 2011.
- ↑ Yun Chi-ho, Naver Encyclopedia[недоступне посилання]
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юн Чхі Хо |
- Юн Чхі Хо (кор.)
- Юн Чхі Хо (кор.)
- Юн Чхі Хо[недоступне посилання з серпня 2019] (кор.)
- Юн Чхі Хо в Щооденник[недоступне посилання з серпня 2019] (кор.)