Юліян Криницький
Юліян Ріттер фон Криницький (нім. Julian Ritter von Krynicki; 15 березня 1829, Жовтанці — 2 лютого 1907[1], там само) — австрійський військовик українського походження, генерал-майор, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії.
Юліян Криницький | |
---|---|
Фельдмаршал-лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження |
15 березня 1829 Жовтанці, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Смерть |
2 лютого 1907 (77 років) Жовтанці, Жовківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Національність | українець |
Alma Mater | Ягеллонський університет |
Військова служба | |
Роки служби | 1852—1883 |
Приналежність | Австро-Угорщина |
Вид ЗС | Сухопутні війська Австро-Угорщини |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Юліян Криницький народився 15 березня 1829 року в селі Жовтанці (нині Львівський район Львівської області) в сім'ї греко-католицького священика Петра Криницького і його дружини Катерини з дому Кавецька. Його старшим братом був Лук'ян Криницький (1827—1903), правник і громадський діяч, його стрий — о. Онуфрій Криницький (1791—1867), доктор богослов'я, професор і ректор Львівського університету.
Закінчив інженерний факультет Ягеллонського університету. Офіцер інженерних військ, у 1852 році був підпоручником гарнізону м. Оломоуць, з 1856 року — у Кракові, а 1859 року відряджений до Генерального штабу армії у Львові.
У 1866 році під час Австро-прусської війни майор Юліян Криницький воював в Італії (т. зв. Третя війна за незалежність Італії). Командував штурмовим відділом 8-ї дивізії генерала Франца Куна фон Куненфельда, яка воювала в Трентіно проти італійського добровольчого корпусу Джузеппе Гарібальді.[2] 21 липня під час битви біля Беццекки він сформував зі своїми військами праве крило штурмового відділу генерала Бруно фон Монлюісанта: він атакував війська Гарібальді, вигнавши їх із села Беццекка, відкинувши наступ до Форначі дель ріо Захер у напрямку Тіарно-ді-Сотто, де сам Гарібальді був мішенню своїх людей.[2] Відкинутий артилерією майора Ораціо Дольотті та атакою 9-го полку Менотті Гарібальді, Криницький був змушений відступити до Валле ді Кончеї.[2]
Відряджений до армійського корпусу у Відні, у 1871 році отримав звання підполковника 15-го цісарсько-королівського піхотного полку в Тарнополі. У 1873—1876 роках був начальником штабу Військової комендатури Львова.
З 26 лютого 1876 року по 7 березня 1878 року полковник Юліян Криницький обіймав посаду командира 37 бригади піхоти 30-го піхотного полку, дислокованого в Галичині. 15 вересня 1878 (6 жовтня 1878) року отримав звання генерал-майора[1]; у 1878 році був командиром 37-ї піхотної бригади в Пльзені.[3]
У 1883 році вийшов на пенсію. 1 листопада 1883 року отримав звання фельдмаршала-лейтенанта.[1] Помер 2 лютого 1907 року в с. Жовтанці.
Нагороди ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Antonio Schmidt-Brentano. Die k. k. Bzw. k. u. k. Generalität 1816—1918.… — P. 96.
- ↑ а б в Ugo Zaniboni Ferino. Bezzecca 1866. La campagna garibaldina dall'Adda al Garda. — Trento 1966.
- ↑ Kais. Königl. Militär-Schematismus 1882 (Wien, 1881) | Library | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ а б в г д е Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1906 (Wien, 1905) | Library | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
Джерела ред.
- Antonio Schmidt-Brentano. Die k. k. Bzw. k. u. k. Generalität 1816—1918. — Wien 2007.
- Ugo Zaniboni Ferino. Bezzecca 1866. La campagna garibaldina dall'Adda al Garda. — Trento 1966.
- R. Gasperi. Per Trento e Trieste. L'amara prova del 1866, 2 voll. — Trento 1968.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |