Юлій Клавдій Цивіліс (лат. Claudius Julius Civilis) — вождь союзного римлянам німецького племені батавів, префект когорти допоміжних військ. Очолив Батавське повстання проти Риму.

Юлій Клавдій Цивіліс
лат. Claudius Julius Civilis
Народився 25
Помер не раніше 70
Країна Стародавній Рим
Діяльність військовослужбовець
Суспільний стан Член королівської родини
Брати, сестри Julius Paulusd

Життєпис ред.

Юлій Клавдій Цивіліс походив з германського племені батавів. Славився своєю хоробрістю, розумом, освіченістю й досвідченістю не лише серед батавів і галів, але й серед римлян. За особисту неприязнь й ненависть до Риму його порівнюють з Ганібалом. За те, що Цивіліс самовільно полишив поле бою при Нероні, був звинувачений в державній зраді і ув'язнений. після смерті останнього він очолив гало-германські племена, що бунтували й відокремились від Риму. Після придушення повстання в 72 р. його доля невідома.

Повстання Цивіліса ред.

Головними причинами повстання гало-германських племен були: високі податки та рекрутська повинність. У 69 р н. е. почалися масові погроми крамниць і жител римських купців, що знаходились по всій країні. Мали місце й масові руйнування римських оборонних споруд й фортець, розгроми римських військових формувань, застав. Повстання супроводжувалось підпалами. Повстання розгорілося на території майже всієї Германії й Галлії, тривало більше двох років (69 — 71 рр. н. е.) Клавдій Цивіліс показав себе, як блискучого стратега й організатора військових дій. Відомо, що до повстання примикали деякі римські легіонери. До сил на боці Цивіліса відносились чотири римські легіони (не рахуючи решти повсталих гало-германців). Метою Цивіліса було: звільнення від римського панування й утворення власної незалежної гало-германської імперії. та Юлій Клавдій не зміг дійти своєї мети, адже в основному повстання підтримали невдоволені нижчі прошарки населення, а заможні гало-германці боялись народних рухів й переходили на бік римлян. Саме цей розкол й привів до поразки. Імператор Веспасіан вислав на придушення повстання найкращі сили Італії під орудою Петилія Цереаліса. Цивіліс випросив в Риму право перейти до германців. Повстання було цілковито придушено.

Значення в історії ред.

Хоча й в результаті повстання племена батавів звільнилися від сплати податків, та не від римського панування. Після цього заколоту правління стало обережнішим в своїй політиці щодо колоній й воїнів з провінцій, що перебували на службі в армії. Відтепер високі чини в германських й галльських когортах могли займати лише італійські офіцери, а всі германські загони проходили військову службу за межами своєї батьківщини. Цим римляни зменшили можливість утворення нових племінних союзів й повстань.

Література ред.

  1. Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 680 с.: ілюстрації, карти.
  2. Тацит. Історія,IV,14
  3. Nordenfalk, Carl. Batavernas trohetsed: Rembrandts enda monumentalmålning, 1982, Stockholm, Nationalmuseum.

Посилання ред.