Вікіпедія

Юзеф Мрозовицький (1747–1828)

Юзеф Мрозовицький (пол. Michał Wincenty Kazimierz Józef Mrozowicki; 8 лютого 1747(17470208),Соколівка, — 13 квітня 1828, П'ядики) — полковник Його Величності, Барський конфедерат, член Галицького станового сейму, курфюрст 1764 року.

Юзеф Мрозовицький
Народився 1747
Соколівка
Помер 1828
П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область
Країна  Річ Посполита
Посада учасник виборів короля Польщіd
Рід Мрозовицькі
Батько Адам Мрозовицький
Герб
Герб

Прус III

Біографія ред.

Він був сином Адама, старости Стегвільського і регіментарія коронного війська, та Єви Францішки, уродженої Пузини, гербу Огінець, великої литовської письменниці. Народився 8 лютого 1739 року в Соколівці і був охрещений під іменем Міхал Вінцентій Казімеж Юзеф у місцевій парафії[1], але використовував лише ім'я Юзеф.

У віці 17 років, 6 вересня 1764 року у Волі разом із батьком і старшим братом Миколаєм Саббою підписав суфрагію з Руським воєводством, як курфюрст Львівської землі[2][3]. Одним із перших, разом із батьком Адамом і старшим братом Миколаєм, 29 лютого 1768 року він приєднався до Барської конфедерації і здійснив з ними цілий похід на Бар, у Туреччині та Брацлавське воєводство[4]. Після першого поділу Польщі продовжував службу в коронному війську, отримавши чин полковника Його Величності, користуючись значним авторитетом у війську. Йому присвячена збірка віршів: «Złe i Dobre, wierszem opisane, bo zbierana drużyna: o wojnie, miłości i o przypadkach, które w czasiech i okoliczności wypadały», видана в Перемишлі (після 9 травня 1786)[5]. Нагороджений орденом Св. Станіслава.

Він був дуже освіченою людиною, володів багатьма мовами, включно з турецькою та італійською, тому Катажина Коссаковська, каштелянка кам'янська, запропонувала включити його до дипломатичної місії до Туреччини, яку планував у 1789 році новопризначений посол Францішек Пйотр Потоцький[6].

У 1782 році разом зі своїми братами Миколаєм, Ігнацієм та Станіславом легітимізувався у Львівському земському суді і став членом Галицького станового сейму[7].

В останні роки свого життя він оселився в П'ядиках на Покутті[8], де вів спокійне життя з третьою дружиною. Він пожертвував значні кошти на благодійність, зокрема: до «Nowy Fundusz dla Ces. Austr. Inwalidów», заснованого у Відні в 1815 році[9].

Помер 13 квітня 1828 р. у П'ядиках, не залишивши заповіту, що затягнуло спадкові справи аж до 80-х років. 19 століття[10].

Сім'я ред.

Мрозовицький був одружений тричі, його перша дружина (одружився бл. 1775 р.) була княгиня Барбара Радзивіловна[11], донька Ольбрахта Радзивіла, з бердичівської гілки, маршалка Литовського трибуналу та Анни Кунегунди Халецької (1723—1765[12]), гербу різновид Абданк., з якою він розлучився, а Барбара вийшла заміж за двоюрідного брата Мрозовицького, старосту упіцького Міхала Пузину.

Його другою дружиною (одружився у 1782 році в Янові Трембовельському), була Дуніна Борковських гербу Лабендзь[13], вдова Станіслава Ворцелла гербу Домб, каштеляна Галицького, донька Єжи, каштеляна Гостинського. та його другої дружини Схоластики Ольшевської гербу Нічев[14][15][16].

Його третьою дружиною, з якою він одружився 25 квітня 1790 року в Коломиї, була Єва, уроджена Тишковська, гербу Ґоздава[10], донька Юзефа, вендського шляхтича, та Барбари Добжанської гербу Сас[17][18][19].

Генеалогія ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Jan Mrozowicki
 
 
 
 
 
 
 
Jerzy Mrozowicki
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Zofia Raszowska
 
 
 
 
 
 
 
Jan Franciszek Mrozowicki
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Łukasz Oleśnicki
 
 
 
 
 
 
 
Jadwiga Oleśnicka
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Katarzyna Podfilipska
 
 
 
 
 
 
 
Adam Mrozowicki
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Jan Telefus
 
 
 
 
 
 
 
Piotr Felicjan Telefus
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
N Wilkowska
 
 
 
 
 
 
 
Klara Telefus
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Jakub Bydłowski
 
 
 
 
 
 
 
Teresa Bydłowska
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
N Dymidecka
 
 
 
 
 
 
 
Józef Mrozowicki
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Hieronim Puzyna
 
 
 
 
 
 
 
Andrzej Kazimierz Puzyna
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Estera Skrobowiczówna
 
 
 
 
 
 
 
Michał Puzyna
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Stefan Chrząstowski
 
 
 
 
 
 
 
Eufrozyna Chrząstowska
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Konstancja Średzińska
 
 
 
 
 
 
 
Ewa Franciszka Puzyna
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Bogusław Potocki
 
 
 
 
 
 
 
Andrzej Jerzy Potocki
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Helena Teofila Męcińska
 
 
 
 
 
 
 
Zofia Potocka
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Zbigniew Suchodolski
 
 
 
 
 
 
 
Bogumiła Elżbieta Suchodolska
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Zofia Dunin-Borkowska
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. ↑ Księgi metrykalne parafii wyznania rzymskokatolickiego z archidiecezji lwowskiej, 1604—1945, parafia Sokołówka. [w:] Archiwum Główne Akt Dawnych, Inwentarz zespołu: PL, 1 301, sygn. 1912. (пол.)
  2. ↑ Volumina Legum / wyd. Jozafat Ohryzko. T. VII. Petersburg — Kraków, 1859—1860, s. 119.
  3. ↑ Elektorów poczet, którzy niegdyś głosowali na elektów Jana Kazimierza r. 1648, Jana III r. 1674, Augusta II r. 1697 i Stanisława Augusta r. 1764, s. 233. (пол.)
  4. ↑ [1], Wacław Szczygielski, "Mrozowicki Adam h. Prus III, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, s. 206-208"  (пол.)
  5. ↑ Radosław Grześkowiak, Amor curiosus. Studia o osobliwych tematach dawnej poezji erotycznej, Warszawa 2013, s. 11-46.
  6. ↑ [2], Hacer Topaktaş, "Dersaadet’te Son Leh Elçisi: Franciszek Piotr Potocki’nin Elçiliği Ekseninde Osmanlı - Leh Diplomatik İlişkileri ve Uluslararası Boyutu (1788-1793), Ankara, s. 89"  (пол.)
  7. ↑ Poczet szlachty Galicyjskiej i Bukowińskiej, Lwów 1857, s. 172. (пол.)
  8. ↑ Krzysztof Ślusarek, Drobna szlachta w Galicji 1772—1848, Kraków 1994.
  9. ↑ Gazeta Lwowska, nr 40/1815, 19 maja 1815 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка) (пол.)
  10. ↑ а б Gazeta Lwowska, nr 172/1883, 30 lipca 1883 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка) (пол.)
  11. ↑ [3], Jaxa Małachowski, Bohdan Hipolit;, "Kronika Jaxów Małachowskich herbu GRYF"  (пол.)
  12. ↑ Radziwiłłowie. mariusz.eu.pn. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2023.. (пол.)
  13. ↑ http://www.sejm-wielki.pl/b/2.57.239 [dostęp: 2018-12-11] (пол.)
  14. ↑ [4], Mieczysław Dunin-Wąsowicz, "Metryki, parafia Janów Trembowelski, od 1698 do 1783, [w:] „Miesięcznik Heraldyczny” r. II, nr 10, Lwów, s. 148"  (пол.)
  15. ↑ Teodor Żychliński, Złota księga szlachty polskiej, rocznik 27, Poznań 1904. (пол.)
  16. ↑ Adam Boniecki: Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1. T. 2. Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1900, s. 38. (пол.)
  17. ↑ Księga ślubów Parafii w Kołomyi za rok 1790, [w:] Archiwum Główne Akt Dawnych, sygn. 564, mikr. nr A74360. (пол.)
  18. ↑ http://www.antoniego26.pl/genealogia/oczosalski.htm [dostęp 2018-11-24]
  19. ↑ Franciszek Karpiński, Korespondencja Franciszka Karpińskiego z lat 1763—1825, Wrocław 1958, s. 119—120. (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Мрозовицький_(1747–1828)&oldid=40939147