Щириця біла
Щириця біла[1][2] (Amaranthus albus L.) — вид рослин з роду щириця (Amaranthus) родини амарантових (Amaranthaceae).
| Щириця біла | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Рід: | Щириця (Amaranthus) |
| Вид: | Щириця біла (A. albus)
|
| Біноміальна назва | |
| Amaranthus albus | |
| Синоніми | |
|
Amaranthus gracilentus H.W.Kung | |
Загальна біоморфологічна характеристика ред.
Пізній ярий однорічник. Стебло растопирено-гіллясте від основи, пряме або лежаче, гілки білуваті, голі, рідше з розсіяними короткими лускатими волосками, 20-30 (70) см заввишки, листя дрібне, 6-17 мм завдовжки і 3-8 мм завширшки, довгасто-обернено-яйцеподібне або лопатоподібне, на верхівці округле або злегка виїмчасте, з вістрям 0,5-1 мм завдовжки, по краю злегка хвилясте, до основи звужене в короткий черешок, що в 2-3 рази коротше пластинки. Корінь стрижневий, проникаючий на глибину 135—200 см. Квітки тричленні, в пучках або невеликих колосоподібних суцвіттях, розташовані в пазухах листків; приквітки лінійно-ланцетні, шилоподібно загострені, внизу по краю плівчасті, в 1,5-2 рази перевищують квітки. Тичинок — три. Плід — обернено-яйцеподібна коробочка 1,5 мм завдовжки, насіння чорне, гладке, глянцевито блискуче, по краю з гострою облямівкою, діаметром 0,75-1 мм, 0,5-0,6 мм завтовшки. Маса 1000 насінин 0,3 г. Цвіте в липні-вересні, плодоносить у вересні-жовтні. Період біологічного спокою 6-8 місяців. Максимальна плодючість однієї рослини близько 6 млн насіння. Максимальна глибина, з якою з'являються сходи, 6-8 см. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Сходи з'являються при мінімальній температурі 10-12 °С і оптимальній 28-36 °С (з квітня по серпень).
Число хромосом: 2n = 32, 34.
Поширення ред.
Майже космополітичний вид.
Природний ареал ред.
- Північна Америка
- Субарктична Америка: США — Аляска
- Східна Канада: Нью-Брансвік, Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Онтаріо, Квебек
- Західна Канада: Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван
- Північний Схід США: Коннектикут, Індіана, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія
- Північний Центр США: Іллінойс, Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Оклахома, Південна Дакота, Вісконсин
- Північний Захід США: Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг
- Південь США: Арканзас, Делавер, Округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія
- Південний Центр США: Нью-Мексико, Техас
- Південний Захід США: Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта
Інтродукція ред.
Широко інтродукована в інших регіонах світу.
В Україні росте на полях, пасовищах, особливо багато її на чорноземних та темно-каштанових ґрунтах південних посушливих областей.
Екологія ред.
Ксерофіт, мешкає на недостатньо вологих, легких, багатих поживними речовинами ґрунтах. Віддає перевагу дуже теплому місцеперебуванню. Відрізняється надзвичайною швидкістю розповсюдження.
Господарське значення ред.
Засмічує посіви просапних та зернових культур, бавовнику, кукурудзи, сої, цукрових буряків. Рідше зустрічається на городах, у виноградниках, садах, уздовж доріг, залізничних колій, біля житла.
Захисні заходи: пожнивне лущення, міжрядна обробка, хімічна прополка.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20160403043415/http://econtsh.astra.in.ua/system.php Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ Amaranthus albus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Література ред.
- Мальцев А. И. Сорная растительность СССР и меры борьбы с ней. Л.-М.: изд-во сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1962. С. 172.
- Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
- Ульянова Т. Н. Сорные растения во флоре России и других стран СНГ. Санкт-Петербург: ВИР, 1998. 344 с.
- Флора СССР, т. 6. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: АН СССР, 1936. 956 с.
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992, 312 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
- Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). (англ.)
- CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
- Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Manual of the vascular plants of Texas. (англ.)
- Costea, M. & F. J. Tardif. 2003. The biology of Canadian weeds. 126. Amaranthus albus L., A. albus S. Watson and A. blitum L. Canad. J. Pl. Sci. 83:1039-1065. (англ.)
- Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
- FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
- Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. (англ.)
- Groth, D. 2005. pers. comm. [re. Brazilian common names]. (англ.)
- Integrated Botanical Information System (IBIS). Australian plant common name database (on-line resource). (англ.)
- Lazarides, M. & B. Hince. 1993. CSIRO Handbook of Economic Plants of Australia. (англ.)
- Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. (англ.)
- McGuffin, M., J. T. Kartesz, A. Y. Leung, & A. O. Tucker. 2000. Herbs of commerce, ed. 2. (англ.)
- Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
- Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
- Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. (англ.)
- Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
- Whitson, T. D. et al., eds. 1999. Weeds of the West, ed. 5. (англ.)
- Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
Джерела ред.
- Бур'яни. Щириця біла. Аграрний сектор України. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 17.10.2014.
- Соколова Т. Д. Сорные растения. Amaranthus albus L. - Щирица белая [Соколова Т. Д. Бур'яни. Amaranthus albus L. - Щириця біла.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)) . Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 16.10.2014.
- Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 16.10.2014.
Посилання ред.
- Щириця біла (Amaranthus albus L.) [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
- http://www.tropicos.org/Name/25502394 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)