Щербіна Андрій Вікторович

Щербіна Андрій Вікторович;
	Прапорщик
Загальна інформація
Народження	31 травня 1974; смт. Дубівський, Луганська область
Смерть	29 серпня 2014 (40 років); Червоносільське
Поховання	Гайсин
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Ві́кторович Щербі́на (нар. 31 травня 1974 року — пом. 29 серпня 2014 року) — український військовик резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Загинув у ході україно-російської війни у боях із російськими бойовиками в Іловайському котлі.

Життєпис ред.

Народився 31 травня 1974 року в смт. Дубівський Антрацитського району Луганської області.

1981—1983 — навчався в середній школі № 10 селища.

1983—1989 — продовжив навчання в середній школі № 19 м. Антрацит. Займався спортом, отримав розряд з боксу.

1989—1992 — навчався в СПТУ № 42 м. Антрацит, здобув професію токаря.

1992 — був призваний на строкову військову службу, яку проходив у прикордонних військах (м. Мукачево).

1995—2000 — продовжив службу в Луганському прикордонному загоні у званні прапорщика, був помічником начальника прикордонної застави.

2000 — вийшов у відставку.

2000—2006 — працював, створив родину.

2004 — народилася донька Аліна. 2006 — молода сім'я переїхала в м. Гайсин, на батьківщину дружини Ірини. 2014 — народилася друга донька Діана.

Андрій Щербіна добре розумівся в техніці й деякий час працював у сервісному центрі Philips у м. Київ.

3 червня 2014 року вступив до добровольчого батальйону «Донбас», був зарахований старшим розвідником 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 2-го батальйону спеціального призначення. Отримав позивний «Портос».

14 липня відбув в зону АТО. Спочатку в Попасній, Лисичанську, Кураховому, у селі Мар'янівка, потім в Іловайську.

Обставини загибелі ред.

Ранком 29 серпня 2014 року під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону «Донбас» з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільське пожежна машина потрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї Окремої танкової бригади збройних сил РФ й отримала пряме попадання. Андрій був на підніжці машини, коли дістав вогнепальне поранення. Серед бійців батальйону не було сумніву щодо його загибелі.

Обставини поховання ред.

Довгих три роки Андрій Щербіна вважався зниклим безвісти. Сім'я жила надією, що Андрій живий, що можливо був у полоні.

Був похований як невідомий солдат на Краснопільському цвинтарі в передмісті Дніпра. Генетична експертиза знайденого тіла підтвердила: Андрій Вікторович Щербіна героїчно загинув у 2014 році під час обстрілу в Іловайську.

Перепоховано героя 28 березня 2018 року на міському кладовищі в м. Гайсин, Вінницька область.

Нагородження ред.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, Указ Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року).

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.

http://memorybook.org.ua [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.]
https://www.president.gov.ua [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
https://web.archive.org/web/20181009034158/http://www.gaysin-rda.gov.ua/