Шулькевич Борис Львович

Борис Львович Шулькевич (30 жовтня 1889, Хабне, Радомисльський повіт, Київська губернія — 16 серпня 1951) — протоієрей, ректор Київської духовної семінарії.

Борис Львович Шулькевич

Борис Шулькевич, 1914 рік
Народився 30 жовтня 1889(1889-10-30)
Хабне
Помер 16 серпня 1951(1951-08-16) (61 рік)
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Титул протоієрей
Посада ректор Київської духовної семінарії

Біографія ред.

 
Могила Бориса Шулькевича

Народився 30 жовтня 1889 року в містечку Хабному Радомисльського повіту Київської губернії в родині священика.

1904 року закінчив Києво-Софійське духовне училище, 1910 року — Київську духовну семінарію, 1914 року — Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

Був призначений викладачем у Волинську духовну семінарію, а потім переведений до Житомирського духовного училища, де й працював до 1920 року.

З 1920 року викладав у світських навчальних закладах. Зокрема, 1920 року став директором Малинської семирічної трудової школи[1].

Близько 20 років працював на кафедрі лінгвістики у Київському педагогічному інституті імені О. М. Горького (нині НПУ ім. М. П. Драгоманова).

У квітні 1942 року висвячений у сан священика і призначений до Покровського храму на Пріорці.

У 1943 році, через сімейні обставини, переведений священиком у м. Радомишль, де був одночасно і благочинним Радомишльського району.

Після повернення до Києва у вересні 1946 року служив настоятелем Ніколо-Притиського храму. З відкриттям Київської духовної семінарії у 1947 році ніс послух викладача та настоятеля Свято-Андріївського храму.

Помер по дорозі з Одеси до Києва 16 серпня 1951 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21).

Примітки ред.

Джерела ред.

  • www.pravoslavye.org.ua(рос.)
  • Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819–1920-е гг. : Материалы из собрания проф. протоиерея Ф. И. Титова и архива КДА: в 4 т. / [сост. В. И. Ульяновский] — Т. 3 : Р–Я. — К.: Издательский отдел Украинской Православной Церкви, 2019. — С. 508. (рос.)