Штільман Ілля Нісонович

український радянський живописець і педагог

Ілля́ Нісо́нович Шті́льман (* 20 листопада (3 грудня) 1902(19021203), Київ — † 11 серпня 1966, Київ) — український художник-живописець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946 року). Професор1947 року). Член Спілки художників України1938 року).

Штільман Ілля Нісонович
Народження 3 грудня 1902(1902-12-03)
Київ, Російська імперія
Смерть 11 серпня 1966(1966-08-11) (63 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Жанр пейзаж
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник, педагог
Відомі учні Заруба Костянтин Васильович, Авраменко Василь Кузьмович, Шевченко Віктор Фокійович, Сиротенко Надія Олександрівна, Гребенник Віталій Сергійович, Пилипенко Іван Васильович, Скрябін Петро Дмитрович, Тюха Іван Андрійович, Марченко Ніна Яківна, Бароянц Михайло Сергійович, Басанець Олександр Дмитрович, Біляк Володимир Йосипович, Титова Ольга Геннадіївна, Кравченко Володимир Данилович, Зацепіна Зінаїда Іллівна, Мацеєвська Ядвіга Олександрівна, Головко Володимир Петрович, Глущенко Олександр Миколайович, Вольштейн Мойсей Львович, Латунов Григорій Антонович, Бідноший Данило Пантелійович, Баринова-Кулеба Віра Іванівна, Скирда Юрій Арсенійович, Овсянникова Євгенія Іванівна, Согоян Віра Согомонівна і Шевченко Микола Миколайович
Член Національна спілка художників України
Нагороди
Орден «Знак Пошани»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Заслужений діяч мистецтв України

Біографічні відомості ред.

Народився 20 листопада (3 грудня за новим стилем) 1902 року у Києві. У 19171920 роках навчався в Київському художньому училищі. 1920 року вступив до Київського художнього інституту. Навчався у Миколи Бурачека, Льва Крамаренка, Федора Кричевського. Закінчив інститут 1927 року.

Був членом Об'єднання сучасних митців України. У 19331964 роках викладав у Київському художньому інституті (у 19401944 роках — директор, від 1947 року — професор, у 19481959 роках — керівник майстерні пейзажного живопису). Доклав багато зусиль для евакуації інституту в Самарканд під час радянсько-німецької війни і налагодження його роботи.

Був одним з керівників республіканського і київського правління Спілки художників УРСР в довоєнні та повоєнні роки.

 
Могила Іллі Штільмана

Помер 11 серпня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Відзнаки ред.

Творча спадщина ред.

Твори Іллі Штільмана знаходяться в Державній Третьяковській галереї (Росія), Національному художньому музеї України, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, більшості великих музеїв України та в приватних збірках України, США, Канади, Німеччини та Ізраїлю. Найвідоміші твори:

  • «Музики на єврейському весіллі» (1927, дипломна робота);
  • «Міський пейзаж» (1936);
  • Серія пейзажів «Дніпро одягається в граніт» (1936–1937);
  • Портрет художника О. Шовкуненко (1939);
  • «Околиці Самарканда» (1943);
  • «Загорськ взимку» (1943);
  • «Зима» (1946);
  • «Вітер» (1947);
  • «Володимирська гірка» (1947);
  • «Гребля Дніпрогесу» (1947);
  • Портрет художника В. Касіяна (1947);
  • «Нива» (1950);
  • «Гроза насувається» (1951);
  • «Бузок і конвалії» (1952);
  • «Місяць зійшов» (1953);
  • «Канівські Карпати. Чернеча гора» (1963);
  • «Яблуньки» (1965);
  • «Седнівські далі» (1966)
  • та інші.

Вибрані твори ред.

Фотографії і портрети ред.

Література ред.

Посилання ред.