Штільман Ілля Нісонович
Ілля́ Нісо́нович Шті́льман (* 20 листопада (3 грудня) 1902, Київ — † 11 серпня 1966, Київ) — український художник-живописець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946 року). Професор (з 1947 року). Член Спілки художників України (з 1938 року).
Біографічні відомості ред.
Народився 20 листопада (3 грудня за новим стилем) 1902 року у Києві. У 1917–1920 роках навчався в Київському художньому училищі. 1920 року вступив до Київського художнього інституту. Навчався у Миколи Бурачека, Льва Крамаренка, Федора Кричевського. Закінчив інститут 1927 року.
Був членом Об'єднання сучасних митців України. У 1933–1964 роках викладав у Київському художньому інституті (у 1940–1944 роках — директор, від 1947 року — професор, у 1948–1959 роках — керівник майстерні пейзажного живопису). Доклав багато зусиль для евакуації інституту в Самарканд під час радянсько-німецької війни і налагодження його роботи.
Був одним з керівників республіканського і київського правління Спілки художників УРСР в довоєнні та повоєнні роки.
Помер 11 серпня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Відзнаки ред.
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (6 червня 1945 року)
- Орден «Знак Пошани» (27 жовтня 1953 року)
- Почесна грамота Президії Верховної Ради України (7 березня 1964 року).
Творча спадщина ред.
Твори Іллі Штільмана знаходяться в Державній Третьяковській галереї (Росія), Національному художньому музеї України, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, більшості великих музеїв України та в приватних збірках України, США, Канади, Німеччини та Ізраїлю. Найвідоміші твори:
- «Музики на єврейському весіллі» (1927, дипломна робота);
- «Міський пейзаж» (1936);
- Серія пейзажів «Дніпро одягається в граніт» (1936–1937);
- Портрет художника О. Шовкуненко (1939);
- «Околиці Самарканда» (1943);
- «Загорськ взимку» (1943);
- «Зима» (1946);
- «Вітер» (1947);
- «Володимирська гірка» (1947);
- «Гребля Дніпрогесу» (1947);
- Портрет художника В. Касіяна (1947);
- «Нива» (1950);
- «Гроза насувається» (1951);
- «Бузок і конвалії» (1952);
- «Місяць зійшов» (1953);
- «Канівські Карпати. Чернеча гора» (1963);
- «Яблуньки» (1965);
- «Седнівські далі» (1966)
- та інші.
Вибрані твори ред.
-
Володимирська гірка. 1947, полотно, олія, 58 х 76. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
-
Міський пейзаж. 1936, полотно, олія, 95 х 115. Національний художній музей України
-
Ранок. 1956, полотно, олія, 55 х 75. Національний художній музей України
-
Осіннє сонце. 1944. полотно, олія, 52 х 70. Збірка родини художника, Київ.
Фотографії і портрети ред.
-
І. Штільман. 1936.
-
Портрет І.Н. Штільмана роботи С.В. Герасимова. 1942, м. Самарканд.
-
Меморіальна дошка в пам'ять про ректорів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури .
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Толстов В. О. Штільман Ілля Нісонович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 444.
- Штільман Ілля Нісонович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 661.
- Олег Смаль. Гармонія професора Штільмана // Дзеркало тижня. — 2003. — № 15.
- Українська академія мистецтва. Спеціальний випуск. Професори НАОМА (1917–2007) // К. — 2008. С. 206–207.
- Родина професора Штільмана
- Київський календар(рос.)