Штамп (мовознавство)
Штамп[1][2] — шаблонна фраза, художній прийом, повторюваний в різних творах, який не є продуктом творчості автора.
Штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою, тому їх слід уникати[3][4].
Різновиди ред.
Штампи мають кілька різновидів.
1. Універсальні слова – це слова, які мають невизначене, узагальнене, стерте значення. Універсальність виявляється у тому, що вони усунути будь-яке слово з конкретним значенням. Цей вид штампа використовується, коли який провіщає хоче висловити думку неконкретно, приблизно. Наприклад, заштамповані пропозиції: Діяльність підприємства мали місце окремі недоліки, що дозволило деяким особам виконувати певні правопорушення. Однак у останнім часом відзначається посилення виховної роботи, і цей питання одна із важливих, якому приділяється велика увагу. Ці фрази не несуть значеннєвого і вже тим паче інформаційного навантаження.
2. Парні слова, чи слова-супутники, які зазвичай вживаються у мові разом, хоча й є фразеологічними оборотами, наприклад: бурхливі оплески, тепла обстановка, стала вельми поширеною, незабутні враження. Визначення у цих словосполученнях неповноцінні, оскільки вони висловлюють думку шаблонно, цим позбавляють її індивідуальності. Слухач сприймає цю інформацію, як належне, цим увагу до кожного слову ослаблено.[5]
Трапляються складені найменування, мотивація значень яких тією чи іншою мірою втрачена: адамове яблуко (борлак), петрів батіг (цикорій), антонів вогонь (гангрена), грудна жаба (стенокардія), куряча сліпота (хвороба очей), собача кропива, волоський горіх. Тим вони наближаються до власне фразеологізмів.[3]
Мовний штамп ред.
Мовні штампи — це стерті, колись образні вислови, що з часом, від багаторазового повторення у відповідних і невідповідних мовних ситуаціях перетворилися у «мертві» вислови, зміст і образність яких стерлася і вони втратили свою інформативність.
Це також зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект.[6]
Приклади ред.
Штампи найчастіше трапляються в діловому мовленні, у газетних статтях:
Дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне золото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів)[7], мати велике значення, відігравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.
Приклад вживання у реченні:
«Ви мені дали путівку в шахтарське життя...» (Юрій Яновський);
Штампи виникають і тоді, коли звороти офіційно-ділового мовлення вживають у побутовій розмові, у художніх, публіцистичних творах, у наукових працях:
У зв'язку з відсутніспитаннянаявності відповідних умов, у даний час[8], поставити на лінійку готовності, вводити в дію, проведена певна робота.
У розповідях про сучасного керівника підприємства, який має успіхи у роботі, не обійдеться без висловів типу:
Людина невтомної енергії, мас організаторські здібності, пройшов всі сходинки службової кар 'єри, талановитий керівник, реалізує новаторський підхід до роботи, людина високих професійних якостей, мас високий авторитет серед колег, знаходить спільну мову (з), на посаді... Виявив себе мудрим господарником, ініціативним керівником-організатором, постійно перебуває у творчому пошуку, бере курс на людський фактор.
Про підприємство:
Вийшло на передові рубежі вітчизняної економіки, випускає продукцію широкої номенклатури, робить вагомий внесок (у), колективом наполегливо вирішуються питання галузі.
Навички писати штампами людина може набути ще в школі. Читаючи твір сучасного школяра, ми обов'язково натрапимо на вирази:
«автор яскраво зображує», «яскравим образом твору є», «незабутнє враження справив на мене», «образ героя виховує в нас такі якості, як» тощо.
Із штампованих знеособлених фраз часто складається привітання: бажають звичайно творчих успіхів у роботі, здоров'я, сімейного благополуччя тощо.
Причини ред.
Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економно висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання; здійснення завдання, виконання зобов'язання. У таких випадках найкраще один з іменників (перший) замінити інфінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов'язання. Слово питання слід випускати.
Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до іменників у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення; відігравати важливу роль.[6]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ ШТАМП – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ Що таке ШТАМП - Словник іншомовних слів Мельничука - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ а б Мовні кліше, штампи, складені найменування Офіційний сайт Української мови. ukrainskamova.com. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Zbirnyk prat͡sʹ naukovo-doslidnoho t͡sentry periodyky (укр.). Lʹvivsʹka naukova biblioteka im. V. Stefanyka. 2002.
- ↑ Поняття мовного кліше і штампа. Studopedia.org. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ а б 3. Мовні кліше та мовні штампи. Канцеляризми. StudFiles (рос.). Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ Люди в білих халатах. Алегорично: про лікарів, медиків, працівників медичної сфери.
- ↑ У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, у офіційно-ділових, наукових текстах часто натрапляємо на вислови в даний час, у даній справі, в даній роботі тощо. Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний – це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати без бюрократичних викрутасів нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Замість “на даному підприємстві” – “на цьому підприємстві”, замість “у даному разі” – “в цьому разі”. Можна дібрати й інші повноцінні вислови, радить відомий лінгвіст Олександра Сербенська.
Посилання ред.
- 591/mode/1up?view=theater Мовні штампи; Штамп // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 62; 591.