Шпаликов Геннадій Федорович

Шпаликов Геннадій Федорович  (6 вересня 1937(19370906), Сегежа[ru], Карелія СРСР — 1 листопада 1974, Передєлкіно, СРСР) — радянський російський поет, сценарист, кінорежисер.

Шпаликов Геннадій Федорович
Дата народження 6 вересня 1937(1937-09-06)[1][2]
Місце народження Segezhad, Медвеж'єгорський районd, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Дата смерті 1 листопада 1974(1974-11-01)[1] (37 років)
Місце смерті Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство  СРСР
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія поет, сценарист, кінорежисер, режисер, кіносценарист, письменник
Magnum opus Я простую Москвою
IMDb ID 0795312
CMNS: Шпаликов Геннадій Федорович у Вікісховищі

Був сценаристом кількох дуже популярних радянських фільмів, в тому числі такого популярного фільму, як «Я крокую по Москві» (1963).

Біографія ред.

Закінчив Київське суворовське військове училище й Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, майстерня Йосипа Маневича). Покінчив життя самогубством 1 листопада 1974 р. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Особисте життя

Пам'ять

  • Життю і творчості Г. Шпалікова присвячені численні публікації, меморіальний сайт, а також кілька документальних фільмів і телепередач.

Творчість ред.

Фільмографія ред.

  • Знявся в декількох епізодичних ролях.
  • Поставив за власним сценарієм фільм «Довге щасливе життя» (1967), в якому знявся Ігор Баголій.

Автор сценаріїв фільмів:

Поезія ред.

Творчості Шпалікова властиві тонкий ліризм та емоційність. Автор кількох поетичних збірок. Автор віршів до багатьох пісень, що прозвучали у фільмах, в тому числі: «Я шагаю по Москве» (рос.) (з х/ф «Я простую Москвою» 1963), «Ріо-Ріта» (з х/ф «Воєнно-польовий роман» (1983, Одеська кіностудія). А в фільмі Миколи Губенко «Підранки» (1976), у виконанні самого режисера, за кадром звучать проникливі поетичні рядки Шпалікова:

По несчастью или к счастью,
Истина проста:
Никогда не возвращайся
В прежние места.
Даже если пепелище
Выглядит вполне,
Не найти того, что ищешь,
Ни тебе, ни мне.
Путешествие в обратно
Я бы запретил,
И прошу тебя, как брата,
Душу не мути.
А не то рвану по следу —
Кто меня вернет? —
И на валенках уеду
В сорок пятый год.
В сорок пятом угадаю,
Там, где — боже мой! —
Будет мама молодая
И отец живой.

Примітки ред.

Література ред.

  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.880;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С1522;
  • Кинословарь. Т.4. СПб., 2001. — С.336—338.

Посилання ред.