Колібрі строкаточубий
| Колібрі строкаточубий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець строкаточубого колібрі
 Самиця строкаточубого колібрі
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Oxypogon guerinii (Boissonneau, 1840)[2][3] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Ornismia guerinii Oxypogon guerinii guerinii | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі строкаточубий[4] (Oxypogon guerinii) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[5]. Ендемік Колумбії. Вид названий на честь французького натураліста і колекціонера Фелікса Едмунда Герена-Меневілля[en][6]. Арменіанські, синьобороді і венесуельські колібрі раніше вважалися конспецифічними зі строкаточубим колібрі, однак були визнані окремими видоми[7].
Опис ред.
Довжина птаха становить 11,2-12,7 см, самці важать 5,7 г, самиці 4,8 г. У самців голова темно-коричнева або чорна, окаймлена широким білим або охристим коміром. На голові у них є чорно-білий чуб. Під дзьобом тонкі білі пера формують "бороду", посередині розділену зеленою смугою. Верхня частина тіла бронзова, нижня частина тіла сірувато-бронзова. Хвіст відносно довгий, роздвоєний, мідний або бронзово-зелений, крайні стернові пера мають білі краї. Дзьоб дуже короткий, прямий, чорний, довжиною 8 мм.
Самиці мають подібне забарвлення, однак чуб і "борода" у них відсутні, а нижня частина тіла охристо-біла, поцяткована зеленими плямками. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць. У молодих самців чуб і "борода" частково виражені.
Поширення і екологія ред.
Строкаточубі колібрі мешкають в горах Східного хребта Колумбійських Анд, на південь до Кундінамарки. Вони живуть на високогірних луках парамо, особливо у есплетієвих заростях, а також на узліссях лісів Polylepis, особливо під час сухого сезону. Зустрічаються на висоті від 3000 до 4200 м над рівнем моря. Самці частіше зустрічаються в ущелинах, а самиці у більш відкритих ландшафтах.
Строкаточубі колібрі живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, особливо з роду Espeletia, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Вони чіпляються лапами за суцвіття, однак іноді також зависають в повітрі над квітками. Тонкий, короткий дзьоб птаха пристосований до живлення нектаром численних дрібних квітів.
Сезон розмноження строкаточубих колібрі припадає на цвітіння есплетії і триває переважно з травня по вересень. Гніздо робиться з рослинних волокон і розміщується в тріщинах серед скель або під скельними виступами, в захищеному від сонця і дощу місці. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 21-23 дні, пташенята покидають гніздо через 35-38 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Oxypogon guerinii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 грудня 2022
- ↑ Boissonneau, Auguste (1840). Oiseaux nouveaux ou peu connus de Santa-Fé de Bogota. Revue Zoologique (French) . 3: 2–18 [7].
- ↑ Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 122.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 грудня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 180. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Collar, Nigel J.; Salaman, Paul (2013). The taxonomic and conservation status of the Oxypogon helmetcrests (PDF). Conservación Colombiana. 19: 31—38.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |