Шок — гострий патологічний стан, що виникає через невідповідність перфузії потребам тканин та може призводити до смерті. Характеризується синдромом поліорганної недостатності — зростальним пригніченням усіх життєвих функцій організму: діяльності центральної та вегетативної нервовових систем, кровообігу, дихання, обміну речовин, функцій печінки та нирок.

Шок
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 MG40
МКХ-10

Шок - R57; Кардіогенний шок — R57.0; Гіповолемічний шок — R57.1; Септичний шок — R57.2; Інші шоки (ендотоксичний) — R57.8; Неуточнений шок — R57.9;

Анафілактичний шок — T78.2
DiseasesDB 12013
MedlinePlus 000039
eMedicine

emerg/531 (Геморагічний шок) med/285 (Кардіогенний шок) emerg/533

(Септичний шок)
MeSH D012769
CMNS: Shock (circulatory) у Вікісховищі

Етіологія ред.

Виникнення шоку пов'язано з тим, що в організмі наявний обмежений об'єм крові, яка циркулює в певному обсязі судин, здатних розширюватися і звужуватися. Виділяють такі причини виникнення шокового стану:

  • Різке зменшення об'єму крові (крововтрата);
  • різке збільшення обсягу судин (розширення судин у відповідь на сильний біль, гіпоксію, потрапляння алергену) джерело? 2017.12.12;
  • нездатність серця виконувати покладену на нього роботу (гострий інфаркт міокарда, забій серця при падінні, «перегинання» серця при напруженому пневмотораксі).

Тобто, іншими словами, шок — це стан організму, при якому він раптово стає нездатний забезпечити свої потреби в кровообігу.

Прояви шоку ред.

  • Знижений кров'яний тиск аж до повної його відсутності;
  • почастішання пульсу понад 90 ударів на хвилину, пульс стає слабким, «м'яким», «ниткоподібним»;
  • почастішання дихальних рухів: людина в спокої дихає так, ніби виконує навантаження;
  • різка слабкість: людина не в змозі рухатися, іноді — навіть вимовляти слова;
  • блідість шкіри: вона набуває блідо-жовтого або блідо-синюватого відтінку;
  • відсутність сечі (анурія);
  • різний ступінь порушення свідомості аж до втрати; відсутність реакції на біль.

Шок далеко не завжди призводить до швидкої смерті: частіше він розвивається поступово — протягом хвилин, десятків хвилин або навіть декількох годин. При цьому перераховані симптоми проявляються і прогресують в наведеному вище порядку. Слід розуміти: на чим-більш ранній стадії надано медичну допомогу, тим більше шансів врятувати людину. Якщо потерпілий вже без свідомості і не реагує на біль, то врятувати його в екстремальних умовах практично неможливо.

Також слід враховувати те, що шок може бути спричинений кількома факторами одночасно: наприклад, при травмі відбувається і втрата крові, і розширення судин через вкрай сильний біль; або виникає пневмоторакс із зміщенням серця і аорти, і виникає внутрішня кровотеча. У таких ситуаціях шанси врятувати людину в умовах гір також практично нульові, але швидке транспортування такого потерпілого до лікарів значно підвищує шанси на виживання.

Класифікація ред.

У залежності від причини розрізняють:[1][2]

Виділяють також окремо Ендокринний шок (тиреотоксичний криз, гіпотиреоїдний шок, гостра надниркова недостатність), однак за механізмами виникнення це поєднані шоки.

За клінічним перебігом:

  • Легкий
  • Середній
  • Тяжкий

Для визначення ступеня шоку, окрім клінічних даних, можна використовувати розрахунковий метод, наприклад за шоковим індексом.

Гіповолемічний шок ред.

спричинений значною втратою об'єму циркулюючої крові (ОЦК), що може бути зумовлено кровотечею або іншими причинами.

Кардіогенний шок ред.

виникає при первинному зниженні насосної функції серця:

Перерозподільний або дистрибутивний шок ред.

зумовлений відносною невідповідністю об'єму циркулюючої крові і судинного русла (через розширення судин нормально об'єму крові стає недостатньо)

Позасерцевий обструктивний шок ред.

розвивається через екстракардіальні перепони кровотоку:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Анестезіологія та інтенсивна терапія (підручник)/ Ф.С.Глумчер та інш.. К.: ВСВ "Медицина", 2021. 360 с. ISBN 978-617-505-885-5. ЗМІСТ С.240-254
  2. Анестезіологія та інтенсивна терапія. / Під ред. професора І. П. Шлапака. — К.: Ніка Принт, 2013.
  3. В. М. Буянов. Перша медична допомога. — М.: Медицина, 1987.[сторінка?]

Джерела ред.

  • Анестезіологія та інтенсивна терапія (підручник) в 2-х тт. (під ред. професора І. П. Шлапака. — К.: Ніка Принт, т.1 — 2013—550 с., К.: Фенікс — т.2 — 2015—486 с. ISBN 978-966-8578-19-9 (І том); ISBN 978-966-136-238-2 (ІІ том). [сторінка?]
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник/Л. П. Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6.- C.209-210

Посилання ред.