Шмайда Михайло
| Шмайда Михайло | ||||
|---|---|---|---|---|
| русин. Михал Шмайда | ||||
| Народився |
2 листопада 1920 Красний Брід, Меджилабірці, Пряшівський край, Словаччина[1] | |||
| Помер |
30 квітня 2017 (96 років) Братислава, Словаччина | |||
| Країна |
 Словаччина Чехословаччина[1] | |||
| Діяльність |
громадський діяч письменник | |||
| Сфера роботи | література[2], проза[2], фольклористика[2], публіцистика[2] і колекціонування[2] | |||
| Мова творів | українська, русинська, словацька | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Шмайда Михайло (2 листопада 1920, Красний Брід — 30 квітня 2017, Братислава) — український письменник, фольклорист, публіцист, громадський діяч.
З біографії ред.
Народився 2 листопада 1920 року у селі Красний Брід Меджилабірського округу (Словаччина). Початкову освіту здобув у рідному селі, потім 7 класів закінчив у Меджилабірцях. Самостійно займався вивченням рідного краю. Працював у Музеї української культури в Красному Броді. Друкувався з 1948 р. в журналах «Дружно вперед», «Дукля». Вивчав і записував фольклор лемків.
Творчість ред.
Автор трилогії «Лемки» (1965), роману «Тріщать криги» (1958), повісті «Паразити» (1953), збірки оповідань «В'язка ключів» (1956), праці «З народної пам'яті» (Пряшів, 1969), багатьох статей.
Література ред.
- Кобилюх В. Охоронець мовної скарбниці // Літературна Україна. — 2010. — 11 листопада. — С. 7.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Джерело ред.
- Шмайда був, є і буде!
- Петро Медвідь. Писатель Михайло Шмайда днесь дожывать ся 95 років [Архівовано 11 травня 2016 у Wayback Machine.] // lem.fm, 2 листопада 2015