Шишмановичі

Шишмановичі (болг. Шишмановци) — династія болгарських царів, що правили з 1323 й до падіння Другого Болгарського царства 1396 року й далі до 1422 як васали османського султана.

Шишмановичі
Герб
Засновник	Shishman of Vidind
Країна	Видинське царство і  Друге Болгарське царство
Час/дата припинення існування	1686
Шишмановичі у Вікісховищі

Правителі з династії Шишмановичів

	Шишман	1280 — 1313	деспот Відінського князівства
	Михайло III Шишман	1323 — 1330	цар, син деспота Шишмана
	Іван Стефан	1330 — 1331	цар, син Михайла Шишмана
	Іван Александр	1331 — 1371	цар, онук деспота Шишмана
	Іван Шишман	1371 — 1395	цар, син Івана Александра
	Іван Срацимір	1356 — 1396	цар Відінського царства, син Івана Александра
	Костянтин II Асен	1397 — 1422	цар Відінського царства (як васал османського султана), син Івана Срациміра
	Фружин	після 1454	князь у Велико-Тирново (як васал османського султана), син Івана Шишмана
	Михайло Шишманов	до 1492	бан у Софії (як васал османського султана)
	Шишман III	1593	цар (як лідер повстання проти османського султана)
	Ростислав Страшимірович	1686	князь (як лідер повстання проти османського султана)

Деспот Шишман

Засновником династії був деспот Відінського князівства Шишман I, який правив Відіном у 1280–1313 роках. Щодо його походження відомо тільки те, що він походив з половців.