Широков Олексій Олександрович (художник)

Олексій Олександрович Широ́ков (нар. 2 квітня 1923, Земляні Хутори — 20 січня 1985, Київ) — радянський художник, живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР з 1978 року. Член Спілки художників СРСР.

Олексій Олександрович Широков
рос. Алексей Александрович Широков
Народження 2 квітня 1923(1923-04-02)
Земляні Хутори
Смерть 20 січня 1985(1985-01-20) (61 рік)
  Київ
Національність росіянин
Країна СРСР СРСР
Жанр станковий живопис, портрет
Навчання Інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв СРСР
Діяльність художник
Звання Заслужений діяч мистецтв УРСР
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Біографія

ред.

Народився 2 квітня 1923 року в селі Земляних Хуторах (тепер Аткарського району Саратовської області Росії). Росіянин. Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1986), медаллю «За бойові заслуги» (22 лютого 1944)[1]. Член ВКП(б) з 1945 року.

У 19481954 роках навчався на живописному факультеті в Інституті живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв СРСР (вчителі з фаху: В. Соколов, О. Зайцев, Б. Іогансон). За дипломну роботу, картину «В сім'ї», отримав оцінку «добре».

Помер у Києві 20 січня 1985 року.

Творчість

ред.

Працював у галузі тематичної картини та портрета:

  • «Чабани» (1957);
  • «Юність» (1960);
  • «Бесіда з Іллічем» (1963);
  • «Суворі роки» (1965);
  • «Клянемося» (1967);
  • «Слово „Правди“» (1968);
  • «Горки. Січень 1924» (1969—1970);
  • «Декрет про землю» (1971);
  • «За Батьківщину» (1974);
  • «На визволеній землі» (1975);
  • «Легенда про героїв громадянської» (1978);
  • «На полонині» (1982).

Брав участь у виставках: республіканських з 1952 року, всесоюзних з 1954 року. Твори живописця широко представлені в багатьох державних і приватних колекціях на території колишнього СРСР, а так само в приватних колекціях[2].

Примітки

ред.

Література

ред.