Шило Василь Степанович

Шило Василь Степанович
Народився	1896; Російська імперія
Помер	січень 1977; Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Учасник	Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	КПРС
	; ; ;

Васи́ль Степа́нович Ши́ло (1896, село Забір'я Чернігівської губернії (за іншими даними — в селі Зазора Орловської губернії), тепер Красногорського району Брянської області, Росія — січень 1977, Київ) — український радянський діяч, нарком зернових і тваринницьких радгоспів Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Кандидат у члени ЦК КП(б)У (1940—1949).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шило.

Біографія ред.

Народився в родині селянина-бідняка. Шістнадцятирічним юнаком розпочав свою трудову діяльність. Спершу працював телефоністом, а потім діловодом телефонного відділення в містечку Сухарі(?) Орловської губернії. До 1915 року — волосний писар.

У 1915–1917 роках — у російській імператорській армії. Учасник Першої світової війни.

Член РСДРП(б) з 1918 року.

Працював головою Надзвичайної комісії (ЧК) Суразького повіту Чернігівської губернії.

З 1919 року — в Червоній армії. Учасник громадянської війни на території України та Росії. Служив військовим комісаром і головою продовольчого комітету 2-го Богунського і 4-го Таращанського полків 1-ї Української Радянської і 44-ї Сиваської дивізій РСЧА. Брав участь у боях на Південно-Західному фронті проти військ УНР, російських білогвардійських військ генерала Денікіна та польського війська.

У 1920–1923 роках — повітовий продовольчий комісар в Золотоноші на Черкащині, а потім — в Олександрії.

Працював директором цукрового комбінату. З 1928 по 1929 рік — керуючий радгоспами цукрового комбінату в селі Почапинці.

З 1929 року — студент Київського сільськогосподарського інституту цукрової промисловості, здобув фах агроінженера.

Після закінчення інституту керував сільськогосподарською групою Київської обласної Контрольної комісії — Робітничо-селянської інспекції. Через рік працював головою комісії із визначення врожайності в Калінінській (тепер — Тверській) області РРФСР.

З 1937 по 1938 рік — інспектор Київської обласної державної комісії із сортовипробовування зернових культур.

У травні 1938 — 8 січня 1941 року — народний комісар зернових і тваринницьких радгоспів Української РСР. Звільнений із посади наркома, «як такий, що не справився з роботою».

З червня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив начальником управління 38-ї армії, заступником начальника тилу 38-ї армії з трофеїв, начальником управління трофейного озброєння 4-го Українського фронту.

Після демобілізації працював на різних керівних посадах в органах державного контролю Української РСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення. Проживав у Києві.

Помер у січні 1977 року.

Звання ред.

підполковник інтендантської служби

Нагороди ред.

орден Трудового Червоного Прапора (7.02.1939)
два ордени Червоного Прапора (11.03.1944, …)
два ордени Вітчизняної війни 1-го ст. (22.02.1945, 10.08.1945)
орден Вітчизняної війни 2-го ст. (14.06.1945)
п'ять медалей

Посилання ред.

Шило Василий Степанович. Орден Красного Знамени. Подполковник интенд. службы. __.__.1896. Место службы: ЮФ. Награждение, 11.03.1944 // Вебсайт «Память народа». (рос.)
Шило Василий Степанович. Орден Отечественной войны I степени. Подполковник интенд. службы. __.__.1896. Место службы: ТрофУ 4 УкрФ. Награждение, 14.02.1945 // Вебсайт «Память народа». (рос.)
Шило Василий Степанович. Орден Отечественной войны II степени. Подполковник интенд. службы. __.__.1896. Место службы: 38 А 4 УкрФ. Награждение, 14.06.1945 [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Память народа». (рос.)
Шило Василий Степанович. Орден Отечественной войны I степени. Подполковник интенд. службы. __.__.1896. Место службы: Упр. троф. вооружения 4 УкрФ. Награждение, 10.08.1945 [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Память народа». (рос.)
Шило Василий Степанович. Медаль «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.». Подполковник администр. службы. Место службы: 38 А. Награждение, 27.11.1945 [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Память народа». (рос.)

Джерела ред.

Шило Василь Степанович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 295.
Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 80.
Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
Шило Василь Степанович // Більшовицький шлях : газета. — Миколаїв, 1938. — № 125 (184). — 2 червня. — С. 2.
Маркус Я. Василь Степанович Шило // Більшовицький шлях : газета. — Миколаїв, 1938. — № 136 (195). — 15 червня. — С. 2.
Вечірній Київ : газета. — Київ, 1977. — 18 січня.

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.