Шикачик коморський
вид птахів
| Шикачик коморський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_Campephagidae_-_bird_skin_specimen.jpeg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ceblepyris cucullatus (Milne-Edwards & Oustalet, 1885) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Coracina cucullata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шика́чик коморський[2] (Ceblepyris cucullatus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Коморських Островів. Раніше вважався конспецифічним з мадагаскарським шикачиком.
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[3]
- C. c. cucullatus (Milne-Edwards & Oustalet, 1885) — острів Великий Комор;
- C. c. moheliensis (Benson, 1960) — острів Мохелі.
Поширення і екологія
ред.Коморські шикачики живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Вони досить поширені в районі гори Картала на острові Великий Комор, однак на острові Мохелі коморські шикачики є рідкісними.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція коморських шикачиків становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Ceblepyris cucullatus.
- ↑ Ceblepyris cucullatus у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 08 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |