Шивелуч

Вулкан Шивелуч — найпівнічніший діючий вулкан Камчатського півострову. Вулкан розташований в північній частині центральної Камчатської депресії (низовини). Його координати: 56° 38' північної широти і 161° 19' східної довготи. Вік вулкана — 60-70 тисяч років.

Шивелуч
Вулканічний масив Шивелуч
56°39′13″ пн. ш. 161°21′46″ сх. д.
Тип	гора
Країна	Росія
Місце знаходження	Камчатський край
Гори	Східний хребет
Висота	3283 м
Висота відносна	3168 м
Ізоляція	80 км
Ідентифікатори і зовнішні посилання
2121274
13122
300270
Шивелуч
Шивелуч у Вікісховищі

Географія

Шивелуч — один з найбільших вулканів Камчатки. Діаметр його основи становить 40-50 кілометрів, площа не менше 1300 квадратних кілометрів, висота над рівнем моря 3283 метри.

Представлений він двома спорудами: Старий і Молодий Шивелуч. Старий — стратовулкан. Складений з грубомеленого матеріалу, що перешаровується з лавовим. Вінчається великою кальдерою (кальдера — казаноподібна западина, що утворилася внаслідок провалу вершини вулкана, а іноді і прилеглої до нього місцевості) діаметром 9 кілометрів. Уступи її досить добре збереглися, і висота їх міняється від кількох сотень метрів до 1,5 кілометра в районі головної вершини. При її утворенні було викинуто близько 60 кубічних кілометрів пірокластічного матеріалу, який поширився до русла річки Камчатки і далі.

На дні кальдери і ближче до її північно-західного краю розташовується Молодий Шивелуч. Представлений він кількома злитими екструзивними куполами (Центральний, Подвійний, Суєлич і інші), з короткими лавовими потоками андезитового, андезито-дацитового складу. Діаметр основи Молодого Шивелуча становить 6-7 кілометрів.

Виверження

Вулкан Шивелуч, 10 липня 2007 року

Шивелуч — вулкан, що діє. Найзначніші катастрофічні виверження відбуваються через кожні 100–300 років. Останні спостерігалися в 1854 і 1964 роках. Виверження 12 листопада 1964 року стало одним з найсильніших в сучасній історії вулкана — висота стовпа викинутого попелу досягала 15 кілометрів, а потоки грязі і уламків вулканічної породи пройшли шлях 20 кілометрів. У 1964 році при виверженні сильними вибухами куполи майже повністю були знищені, і на їхньому місці утворився подвійний кратер. Діаметр північного становить 1,7 кілометра, південного, — близько 2 кілометрів. Матеріал, викинутий вибухами, суцільним плащем, потужністю від 0,5 до 50 метрів, відклався на південних схилах. Площа, покрита ним, склала приблизно 100 квадратних кілометрів.

У 1980 році в північному кратері став формуватися екструзивний купол (без каналу в тілі куполу і кратера) андезитового складу. Зростання куполу відбувається досі й супроводжується експлозіями (вулканічний вибух, що супроводжується викидами великої кількості пірокластичного матеріалу і газу) різної потужності.

Нижні схили вулкана Шивелуч до висоти 750 метрів покриті лісами кам'яної берези і чагарниками кедрового стланика, вище знаходяться луги, ближче до вершине — позбавлена рослинності лавово-попільна поверхня.

Слабкі і середньої сили виверження відбуваються значно частіше і зазвичай супроводжуються зростанням екструзивних куполів. Внаслідок вивержень у 2004—2005 роках висота куполу вулкана зменшилася на 115 метрів. Хмара попелу поширилася на понад 700 кілометрів на захід від вулкана, накривши смугою шириною до 150 кілометрів півострів і прилеглу акваторію Охотського моря.

У грудні 2006 року вулкан Шивелуч знов активізувався. У ніч на 19 грудня 2007 року сейсмологи зафіксували потужне виверження вулкана. З кратера Шивелуча піднялися могутні стовпи попелу, в південному напрямку спустився пірокластичний потік (лавина газу, попелу і уламків магматичного матеріалу температурою близько 800 градусів Цельсія) протяжністю 6-7 кілометрів. Потужний сплеск активності вулкана стався 14 вересня 2008 року, він привів до обвалення частини його куполу. Посилення активності вулкана почалося у травні 2009 року. У куполі вулкана внаслідок активізації виверження утворилася тріщина глибиною близько 30 метрів. Одне з останніх активних вивержень вулкана зафіксовано у червні 2011 року. Попіл досягав висоти 7500 метрів. Для населених пунктів виверження вулкана небезпеки не являє, проте попільні викиди становлять загрозу для авіації. 23 листопада 2014 року стався ще один потужний викид попелу, і цього разу його стовп досяг у висоту 8 км, однак він без шкоди розвіявся у південно-східному напрямку.

У ніч на 11 квітня 2023 року відбулося потужне виверження вулкана Шивелуч. За повідомленням Інституту вулканології та сейсмології ДВО РАН (РФ), виверження вулкану досягло особливо сильної стадії. Відеоспостереження за вулканом ускладнені через циклон, снігопад та хуртовину. Висота викиду попелу становила від 15 до 20 кілометрів. На Камчатському півострові зафіксували найсильніший за останні 60 років попелопад. Вулканічний попіл накрив найближчі селища. Вулкану присвоєно найвищий (червоний) код авіаційної небезпеки.

30 квітня 2023 року, в результаті активізації вулкана Шивелуч, підвищено ймовірність попелових викидів до 15 тис. м над рівнем моря з можливим утворенням пірокластичних потоків, протяжність яких може становити до 10–15 км. Зазначається, що якщо пірокластичні потоки пройдуть відстань близько 15 км, вони можуть дійти до траси Мильково – Ключі – Усть-Камчатськ. Попелопад при цьому очікується в селищах Козиревськ, Ключі та Усть-Камчатськ. Місцевим жителям було рекомендовано не наближатися до вулкана Шивелуч ближче, ніж на 25 км. Вулкан отримав «помаранчевий» код авіаційної небезпеки.

Посилання

• Sheveluch. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 19-10-2020. (англ.)
• Докладна інформація про вулкан [Архівовано 10 березня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
• Shiveluch at Global Volcanism Program [Архівовано 26 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• Вебкамера на вулкан
• Супутникові знімки Google Maps