Шенрок Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Ше́нрок (нім. Schönrock; рос. Шенрок Владимир Иванович; 1853 — 31 січня 1910) — російський письменник, історик літератури, знавець творчості Миколи Гоголя та автор однієї з перших біографічних праць про Пантелеймона Куліша.
| Шенрок Володимир Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1853[1] Рязань, Російська імперія | |||
| Помер | 31 січня 1910[1] | |||
| Поховання | Даниловський цвинтар | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, історик літератури, вчитель | |||
| Сфера роботи | історія літератури[2] і Історія театру[2] | |||
| Alma mater | Рязанська чоловіча гімназіяd | |||
| Заклад | 3-тя Московська гімназіяd | |||
| Мова творів | російська | |||
|
| ||||
 Шенрок Володимир Іванович у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народився в Рязані, в сім'ї уродженця Остзейського краю, який закінчив медичний факультет Московського університету[ru][3] і жив спочатку в Москві, а потім в Рязані.
Навчався у Рязанській гімназії[ru]. 1875 року закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету[ru].
У 1875—1877 роках викладав у тульській гімназії[ru], потім перейшов до 3-ї Московської гімназії[ru], в якій пропрацював до 1902 року. Залишивши викладання у гімназії, перейшов на посаду помічника інспектора до Московського університету[ru].
Майже вся літературна та вчена діяльність Шенрока була присвячена вивченню Гоголя, творчістю якого він займався з початку вісімдесятих років XIX століття.
У численних журнальних статтях та окремих книгах Шенрок описував різні періоди життя Гоголя. Всі свої роботи про Гоголя об'єднав у монументальних «Матеріалах до біографії Гоголя» (4 томи, Москва, 1892—1898 роки).
Після смерті Миколи Тихонравова Шенрок продовжив розпочате ним видання творів Гоголя. За його редакцією вийшли VI і VII томи видання.
Займався пошуком, вивченням і публікацією епістоляріїв письменників, громадських i культурних діячів; звертався з проханнями про надсилання йому листів[4].
1901 року Володимир Шенрок випустив збірку «Листи М. В. Гоголя» в чотирьох томах.
Серед творчого доробку також біографії Пантелеймона Куліша, Миколи Тихонравова , Миколи Язикова[ru], Наталії Фонвізіної, Миколи Грота тощо; декілька статей з історії російського театру.
Помер 31 січня 1910 року. Похований на Даниловському цвинтарі. Могила не зберіглася.
Критика ред.
Український історик і архівіст Іван Каманін критично поставився до методики оприлюднення Володимиром Шенроком повних листів без їхної попередньої обробки, коментарів, окремих вилучень та застережень[5]:
Користуючись таким матеріалом біографу треба бути високо обережним. Напр[иклад], г[осподин] [В.] Шенрок у своїй біографії [П.] Куліша наводить спогади [О.] Кониського цілком без застережень. А тим часом треба було йому мати на увазі і фанатизм [О.] Кониського, і приналежність до нового літературного і політич[ного] напряму, і властивості його характеру та й право [П.] Куліша бути тим, чим він здався [О.] Кониському і що останній засуджує в ньому.
Мабуть, не бажаючи образити [О.] Кониського чи боячись його заперечень, г[осподин] [В.] Шенрок друкує все без критики та пояснень. Так робити біографу не можна. Теж [господин] [В.] Шенрок зробив і з біографією [М.] Гоголя…Оригінальний текст (рос.)Пользуясь таким материалом биографу надо быть в высокой степени осторожни[м]. Напр[имер], г[осподин] [В.] Шенрок в своей биографии [П.] Кулиша приводит воспоминания [А.] Конисскаго целиком без оговорок. А между тем надо же было ему иметь в виду и фанатизм [А.] Кониского, и принадлежность к новому литературному и политич[ескому] направлению, и свойства его характера да и право [П.] Кулиша быть тем, чем он показался [А.] Конискому и что последний осуждает в нем.
Вероятно, не жилая обидеть [А.] Конисского или боясь его возражений, г[осподин] [В.] Шенрок печатает все без критики и пояснений. Так делать биографу нельзя. Тоже [господин] [В.] Шенрок проделал и с биографией [Н.] Гоголя…— Лист Івана Каманіна до Івана Білозерського від 4 вересня 1903 року, Київ.
Бібліографія ред.
- Указатель к письмам Гоголя, заключающий в себе объяснение инициалов и других сокращений в издании Кулиша: С приложением неизданных отрывков из писем матери Н. В. и его собственных / Сост. В. Шенрок. — Москва: тип. Т. Рис, 1886. — [4], 91 с.
- Указатель к письмам Гоголя, заключающий в себе объяснение инициалов и других сокращений в издании Кулиша / Сост. В. Шенрок. — 2-е изд., испр. — Москва: тип. А. Гатцук, 1888. — [4], 91 с.
- Ученические годы Гоголя : Биогр. заметки / [Соч.] В. Шенрока. — Москва : тип. п/ф. «Т. Рис», 1887. — [4], 131 с.
- Ученические годы Гоголя : Биогр. очерк / [Соч.] В. И. Шенрока. — 2-е изд., испр. и доп. — Москва : типо-лит. Мусин-Пушкина, Никитина и Бонч-Бруевича, 1898. — [4], 141 с.;
- Материалы для биографии Гоголя / Т. 1-4. — Москва : тип. А. И. Мамонтова и К°, 1892—1897 гг.
- П. А. Кулиш : Биогр. очерк / В. Шенрок. — Киев : тип. Ун-та св. Владимира АО Н. Т. Корчак-Новицкого, 1901. — [2], 255 с.
- Гоголь как художник / В. Шенрок. — Киев : тип. Ун-та св. Владимира АО Н. Т. Корчак-Новицкого, 1902. — [2], 14 с.
- Гоголь в Одессе. 1850—1851 : [Дневник Екатерины Александровы с примеч. П. Б[артенева. — Москва] : Унив. тип., ценз. 1902. — 20 с.
- К истории текста «Мертвых душ» / [В. Шенрок]. — Киев : тип. Ун-та св. Владимира АО Н. Т. Корчак-Новицкого, 1902. — [2], 16 с.
- Гоголь и Белинский летом 1847 года // Мир Божий
- К вопросу о влиянии Гоголя на последующих писателей // «Сборник в честь Ф. Ф. Фортунатова»
- Памяти Тихонравова // Северный Вестник. — 1894. — Кн. 1
- П. С. Тихонравов, как исследователь Гоголя // «Сборник памяти П. С. Тихонравова»
- Н. М. Языков. Биографический очерк // Вестник Европы. — 1897. — Кн. 11
- Одна из жен декабристов (о Н. Д. Фонвизиной) // Русское Богатство. — 1894. — Кн. 11—12
- Словесник старого времени // сборник «Под знаменем науки». — Москва, 1892.
- Воспоминания о Н. Я. Гроте // Исторический Вестник. — 1899 г., IX
- Мочалов и Каратыгин // Русская старина. — 1898. — Т. 93. — № 3. — С. 521—536; Т. 94 — № 4. — С. 97—110. Архівовано грудень 27, 2013 на сайті Wayback Machine.
- Н. В. Гоголь и А. С. Данилевский // Вестник Европы. — 1890. Т. 1. № 1; 2. С. 71—118; 563—619.
- Из истории русского театра // Северный Вестник. — 1898. — XI—XII
- Максимов и Мартынов // Русская старина. — 1903, VI—VII
- Семейство Самойловых // Русская старина. — 1903, IX
Примітки ред.
- ↑ а б MAK
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Отчёт Императорского Московского университета: с 1-го января 1835-го по 1-е января 1836-го года. (рос. дореф.)
- ↑ Епістолярій 467 М. В. Шугурова до О. М. Лазаревського // Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. К. : Наукова думка, 1966. С. 216
- ↑ Якобчук Н. Листування Івана Каманіна з Іваном Білозерським у 1903–1909 роках як історичне джерело // Науково-дослідний інститут українознавства
Посилання ред.
Джерела ред.
- Щёголев П. Е. Шенрок, Владимир Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)