Шелест Денис Андрійович
Дени́с Андрі́йович Ше́лест (* 16 жовтня 1906, Станіславчик — † 1 серпня 1979, Харків) — полковник ЗС СРСР, Герой Радянського Союзу (1943), учасник німецько-радянської війни.
| Денис Андрійович Шелест | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||
| Народження |
16 жовтня 1906 Станіславчик, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||
| Смерть |
1 серпня 1979 (72 роки) Харків, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||
| Поховання | Міське кладовище № 2 | ||||||||||||||
| Країна |
 СРСР | ||||||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | ||||||||||||||
| Рід військ |
 артилерія | ||||||||||||||
| Освіта | Тбіліське вище артилерійське командне училищеd і Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||||||||||
| Роки служби | 1927–1953 | ||||||||||||||
| Партія | ВКП(б) | ||||||||||||||
| Звання |
 Полковник | ||||||||||||||
| Командування | 201-й мінометний полк РГК | ||||||||||||||
| Війни / битви |
Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
 Шелест Денис Андрійович у Вікісховищі | |||||||||||||||
Біографія ред.
.JPG)
Шелест Денис Андрійович народився 16 жовтня 1906 року в селі Станіславчик Богопільської волості Балтського повіту Подільської губернії (тепер село Первомайського району Миколаївської області) в селянській родині. Українець. У 1925 році закінчив 4 класи школи і влаштувався на будівництво першої на Південному Бузі Первомайської ГЕС, одночасно навчався на робітфаці. По закінченні 2-го курсу в 1927 році призваний до лав Червоної Армії.
Військову службу проходив у 283-му стрілецькому полку Закавказького військового округу.
З 1931 по 1934 роки навчався в артилерійському училищі імені 26 бакинських комісарів у Тбілісі.
У 1933 — 1936 роках — командир взводу в Приволзькому військовому окрузі.
З 1936 по 1939 роки — командир взводу, напівбатареї, помічник начальника полкової школи, старший ад'ютант в Уральському військовому окрузі.
У 1939 — 1940 роках брав участь у радянсько-фінській війні на посаді помічника начальника штабу 414-го артилерійського полку.
У березні 1941 року отримав військове звання капітан і був призначений начальником штабу 618-го артилерійського полку в Прибалтійському військовому окрузі.
Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 року. У липні був важко поранений, перебував у шпиталі до жовтня 1941 року.
4 жовтня 1941 року призначений начальником штабу 327-го артилерійського полку 186-ї стрілецької дивізії 22-ї армії Калінінського фронту.
У грудні 1941 року отримав військове звання майор і був призначений начальником штабу командувача артилерії 369-ї стрілецької дивізії.
У березні 1943 року майор Шелест був поранений і направлений до шпиталю. Після одужання призначений командиром 201-го мінометного полку 12-ї окремої мінометної бригади РГК.
Діючи в складі 39-ї армії Воронезького фронту, полк брав участь у бойових діях на території Чернігівщини, Сумщини.
В кінці вересня 1943 року мінометники Шелеста форсували Дніпро в районі сіл Вишгород і Лютіж, захопили плацдарм і успішно його утримували.
3 листопада 1943 року після щільної артпідготовки, розпочався наступ на Київ. В ніч з 5 на 6 листопада полк зав'язав бої безпосередньо в Києві. Мінометники Шелеста одними з перших увійшли до столиці України і досягли Хрещатика.
«За виключну відвагу і героїзм, виявлені при форсуванні Дніпра і звільненні від німецько-фашистських загарбників міста Києва», Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року командиру 201-го мінометного полку майору Шелесту Д. А. присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
В подальшому брав участь у Львівсько-Сандомирській наступальній операції. У вересні 1944 року підполковник Шелест був призначений командиром 852-го артилерійського полку 27-ї стрілецької дивізії.
Брав участь у бойових діях на території Словаччини, Польщі, Чехії.
Після закінчення війни полк, яким командував Шелест, було переведено до Львівського військового округу. У березні 1946 року отримав військове звання полковник.
З 1947 по 1950 роки служив в Одеському військовому окрузі. Заочно закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.
З 1950 по 1953 роки командував полком на острові Сахалін.
У 1953 році звільнився в запас. Переїхав до Харкова, де працював диспетчером на одному з підприємств міста.
Пам'ять ред.
19 серпня 2013 року Денису Шелесту була встановлена меморіальна дошка на фасаді будинку де він жив[1]. Вона була розбита невідомими 12 жовтня 2014 року[2]. Пізніше була встановлена нова дошка.
Нагороди ред.
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (24.12.1943)
- Орден Леніна (24.12.1943)
- Два ордени Червоного Прапора (08.11.1943; 06.11.1947)
- Два ордени Олександра Невського (16.02.1945; 14.06.1945)
- Орден Вітчизняної війни 2 ступеня (26.08.1943)
- Орден Червоної Зірки (03.11.1944)
- Медалі
Примітки ред.
- ↑ LLC, Hulu. В Киевском районе почтили память двух Героев Советского Союза. https://www.city.kharkov.ua/ (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 червня 2019.
- ↑ LLC, Hulu. В Харькове снова разбили мемориальную доску Герою Советского Союза. https://www.city.kharkov.ua/ (рос.). Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 10 червня 2019.
Література ред.
- «Сыновняя верность Отчизне» (очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области), Одесса, «Маяк», 1982 рік
Посилання ред.
- на сайті «Герои страны» [Архівовано 4 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- «Книга Пам'яті України. Миколаївська область» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]