Шелебі
Шелебі (також відомий як Микола Іванович Полоруссов; нар. 2 (14) травня 1881, Нове Узєєво — пом. 12 січня 1945) — чуваський поет, прозаїк і перекладач, перший Народний поет Чуваської АРСР.
| Шелебі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
14 травня 1881 Нове Узєєвоd, Кутушська волостьd, Чистопольський повітd, Казанська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
12 січня 1945 (63 роки) СРСР | |||
| Поховання | Чебоксарське кладовище № 1d | |||
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | письменник, поет, перекладач | |||
| Мова творів | чуваська | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився в селі Нове Узеєво Чистопільського повіту Казанської губернії. Батько майбутнього поета, сприйнявши християнські традиції, першим у селі перестав відзначати язичницьке свято п'ятниці, через що його прозвали «полуруссом».
У 1907 році, побоюючись переслідувань поліції, Шелебі втік до Сибіру. Працював на будівництві залізниці Красноярськ-Ачинськ, трудився на золотих копальнях, в 1910 році отримав земельний наділ. У 1914 році повернувся в рідне село.
Після Жовтневої революції брав активну участь у громадському житті села, повіту — був членом комітету бідноти, секретарем сільської ради, працював в культурно-освітніх установах. У 1922 році переїхав до Чебоксар.
Літературна діяльність ред.
Літературною діяльністю почав займатися у 1905—1907 роках.
У 1906 році написав сатиричну пісню «Росія».
У 1907 році в газеті «Хыпар» було надруковано його перший алегоричний вірш під назвою «Çĕлен» (Змія). Для проходження цензури на шпальтах газети вірш називався «Тав» (Дякую). У вірші поет клеймить царат і закликає трудящих зруйнувати світ насилля. За деякими даними, вважається, що вірш був написаний під впливом поеми Максима Горького «Песня о Буревестнике».
В 1912—1914 роках пише поему «Ваçанка» (Васянка), яка стає одним з найкращих сатиричних творів у дореволюційній чуваській літературі, «Çарăмсанпа Хăнтăрçа», вірші «Константинополь хулине туни çинчен чăваш ваттисем калани» (Оповідь чуваських старців про будівництво міста Константинополя), «Пӳлерти Валӗм хуçа çинчен», присвячений предкам чувашів в Булгарському царстві.
З 1926 року повністю віддається літературній праці: пише сатиричні вірші, цикл віршів на військові теми, твори для дітей, перекладає твори татарських письменників чуваською мовою.
Основні книги письменника: «Автономи юрри» (Пісня автономії), «Ача-пăча сăввисем» (Вірші для дітей), «Суйласа илнисем» (Вибрані), «Сăвăсем, легендăсем» (Вірші, легенди), «Сăвăсемпе юрăсем» (Вірші і пісні), «Çырнисен пуххи» (Збірник праць), «Чуваська пісня», «Ессебе», «Пирĕн юрă» (Наша пісня), «Кушакпа автан» (Кішка і півник) та інші.
Смерть ред.
У 1931 році Шелебі осліп.
Помер 12 січня 1945 року. Похований на Чебоксарському кладовищі № 1.
Джерела ред.
- П. Чичканов. Шелебі // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 965.
Посилання ред.
- Писатели: Шелеби (Полоруссов) Николай Иванович [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)