Шевченко Тарас Григорович (солдат)

український військовик (1969-2017)

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (13 серпня 1969(19690813), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — 30 травня 2017, м. Залізне, підпорядковане Торецькій міській раді, Донецька область, Україна) — український десантник, сапер, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Кобзар».

Шевченко Тарас Григорович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 13 серпня 1969(1969-08-13)
 УРСР, Кривий Ріг
Смерть 30 травня 2017(2017-05-30) (47 років)
Україна Україна, Залізне
(підрив на вибуховому пристрої)
Поховання Кривий Ріг
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Кобзар»
Військова служба
Роки служби 2015—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Народився 1969 року в місті Кривий Ріг. 1987 року закінчив Криворізьке професійно-технічне училище № 29. Строкову службу проходив у Севастополі в спецпідрозділі прикордонних військ СРСР[1]. У 1990-х роках працював в органах внутрішніх справ України. По тому працював електрогазозварником, слюсарем на підприємствах Кривого Рогу: «Криворіжсталь», «Суха Балка», Південний гірничо-збагачувальний комбінат; останнім часом — електрогазозварником у «Вагонному депо „Мудрьона“» Придніпровської залізниці. Мешкав у Саксаганському районі Кривого Рогу.

Під час російської збройної агресії проти України 14 липня 2015 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією як доброволець. У жовтні 2016 року демобілізувався, та згодом продовжив службу за контрактом. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції.

Старший солдат, старший сапер взводу парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

30 травня 2017 року загинув від мінно-вибухової травми, множинних проникаючих осколкових поранень, внаслідок підриву на вибуховому пристрої під час виконання бойового завдання в районі м. Залізне на Горлівському напрямку. В результаті вибуху ще один військовослужбовець дістав поранення[2][3].

Похований 2 червня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу[4][5].

Залишились донька та онука.

Нагороди та вшанування ред.

  • Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
  • Рішенням виконкому Криворізької міської ради № 255 від 31 травня 2017 року, за особисту мужність і героїзм, самовідданість та вірність військовій присязі й народу України, проявлені при виконанні військового обов'язку — захисті територіальної цілісності та недоторканості України, нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеню (посмертно)[1][7].

Примітки ред.

  1. а б У Кривому Розі проводжають в останню путь бійця АТО Тараса Шевченка [Архівовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Перший міський», 2 червня 2017
  2. У зоні АТО загинув сапер, 5 бійців поранено — штаб [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 31 травня 2017
  3. У зоні АТО загинув криворіжець Тарас Шевченко [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перший Криворізький», 1 червня 2017
  4. У Кривому Розі прощалися з Тарасом Григоровичем Шевченком — бійцем АТО [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.] // «5 канал», 2 червня 2017
  5. Десантника Тараса Шевченка поховали у Кривому Розі (фото, відео) [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Україна молода», 2 червня 2017
  6. Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Рішення виконкому міськради № 255 «Про нагородження відзнакою виконкому міської ради»[недоступне посилання] // Картка документу на сайті Криворізької міської ради

Джерела ред.