Шведський сірник (фільм, 1922)

фільм Миколи Салтикова, 1922

«Шведський сірник» (рос. «Шведская спичка») (назва переробленої версії — «Дворянське болото») — німий корткомтражний художній фільм 1922 року, поставлений режисером Євгеном Славинським за однойменним оповіданням російського письменника Антона Чехова.[1] Стрічка була першим ігровим фільмом ВУФКУ, створеним на його Одеській кінофабриці.[2]

Шведський сірник
рос. «Шведская спичка»
Жанр трагікомедія
Режисер Євген Славинський
Сценаристи
На основі «Шведський сірник» А. П. Чехова
У головних
ролях
Костянтин Гарін
Баянов
Олена Єгорова
Оператор Євген Славинський
Художник Іван Суворов
Кінокомпанія ВУФКУ Одеса
Тривалість 4 частини, 1000 м
Мова німий (українські інтертитри)
Країна УРСР
Рік 1922
Дата виходу січень 1923
31 березня 1926 (перемон. версія)

Часто Леся Курбаса також помилково вказують режисером «Шведських сірників» (про це, наприклад, згадують відомі кінознавці Іван Корнієнко у своїй книзі Українське радянське кіномистецтво. 1917—1929 (1959)[3] та Борис Берест у своїй книзі Історія українського кіна (1962)[4]), але загальновідомо що Курбас не міг бути режисером цих стрічкок у 1922 році, оскільки він почав працювати на ВУФКУ Одеса лише у червні 1924 року, після того як ВУФКУ уклало річний контракт із режисером театру «Березіль».[5][6] За рік своєї праці у 1924—1925 роках у ВУФКУ Одеса Курбас зумів зняти лише три фільми що вийшли в кіножурналі «Маховик»: Вендетта, Макдональд, та Арсенальці.[7][8]

Станом на 2020 рік фільм вважається втраченим.

Сюжет ред.

Дружина станового пристава викрадає відставного корнета — поміщика Кляузова — та ховає його у своїй лазні, тим самим забезпечуючи собі легкий доступ до коханого. Міська влада, стурбована зникненням Кляузова, висуває версію вбивства поміщика і береться за пошуки трупа…

У ролях ред.

Костянтин Гарін Марк Іванович Кляузов, корнет
• Баянов становий
Олена Єгорова дружина станового
• Г. Славатинська Марія, сестра Кляузова
• І. Висоцький Чупринок, слідчий
Аркадій Мальський Миколка
• Д. Гольдфаден Песков, управитель Кляузова
• Короленко покоївка

Виробництво ред.

За даними часопису «Вітчизна», фільм було перемонтовано у 1926 році під назвою «Дворянське болото».[9]

Джерела ред.

  1. Миславський В., 2018, с. 429.
  2. Капельгородська Нонна. В єдиному руслі // Новини кіноекрана. — К., 1984. — Вип. 12 (грудень). — С. 10. Процитовано 30.10.2017.
  3. Іван Корнієнко. Українське радянське кіномистецтво. 1917—1929. Київ: Видавництво Академії Наук УРСР. 1959. 182 стор.: С. 46
  4. Борис Берест. Історія українського кіна [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Нью Йорк: НТШ в США. 1962. 274 стор.: С. 47-48 (Бібліотека українознавства ч. 7)
  5. Миславський В., 2018, с. 206.
  6. Лариса Брюховецька. Лесь Курбас і українське кіно. // Богдан Козак. Життя і творчість Леся Курбаса: в рецепції українського театрознавства. Львів; Київ; Харків: Літопис, 2012. 654 стор.: 277—289. ISBN 978—966–8853–22–7
  7. Брюховецька Л. І. Кіномистецтво: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Логос, 2011. — 390, [1] с. : іл., фото.)
  8. Пуха Л., 1999, с. 19.
  9. перемонтований // Вітчизна, 4, 1967, 189

Додаткова література ред.

Посилання ред.