Шахрістан (перс. شهرستانперс. شهرʃāhɾ]місто та перс. ستانstān] — місце), медіна — у часи середньовіччя частина іранського та середньоазійського міста, що знаходилася всередині міських стін, але зовні цитаделі. Зазвичай мав геометрично правильні контури міських стін і іноді планування вулиць.

Вулиця бухарського шахристана

Опис ред.

У шахристані знаходилися урядові установи, казарми, лавки, ремісничі майстерні, заїжджі двори та житла. Зовні його знаходилися торгово-ремісничі передмістя (рабад), некрополі, караван-сараї, садиби, іноді - цитадель [1].

Планування ред.

Часто стіни шахристана мали форму правильного чотирикутника. Місто перетинала центральна торгова вулиця, яка часто перекривалася торговельними куполами. Для розвантаження центральних вулиць з обох боків будувалися невеликі площі-кишені, як, наприклад, Поі-Калян у Бухарі.

Шахрістан ділився на міські квартали - махалля, що заселялися за ремісничою ознакою. У кожній махалі були свої хауз і квартальна мечеть, а жителі здійснювали самоврядування[2].

Примітки ред.

  1. Пугаченкова Г. А. Зодчество Центральной Азии. XV век. — Ташкент : Изд. им. Гафура Гуляма, 1976. — С. 8—9. — 3000 прим.
  2. Засыпкин В. Н. Архитектура Средней Азии. — М. : Изд-во Академии архитекутры, 1948. — С. 12 — 13. — 10000 прим.